Javascript must be enabled to continue!
МОНЕТНІ ЛЕГЕНДИ ЯК ДЗЕРКАЛО ОЛЬВІЙСЬКОЇ ПАЛЕОГРАФІЇ
View through CrossRef
Мета статті – попередній (вибірковий) аналіз певних проявів палеографічних особливостей у легендах ольвійських монет порівняно з лапідарною та рукописною палеографією класичної та елліністичної Ольвії. Пропонована стаття – безпосереднє продовження теоретичних досліджень легенд (літер, скорочень та монограм) на монетах догетської Ольвії. Теоретико-методологічні основи дослідження – типові наукові методи, у тому числі системного аналізу, у поєднанні із власними науковими розвідками автора. У такому разі використовувався нещодавно запропонований нами інструмент синтезу нумізматичних класифікацій та просопографічних інтерпретацій легенд на хронологічному ґрунті відновленого ольвійського епонімного літочислення. Наукова новизна. Вперше за останні пів століття виконані вибіркові дослідження нумізматичної палеографії порівняно з лапідарною та рукописною палеографією класичної та елліністичної Ольвії із застосуванням нового хронологічного інструментарію. Основні результати дослідження. 1. Вибірковий порівняльний аналіз нумізматичної, лапідарної та рукописної палеографії класичної та елліністичної Ольвії загалом потребує перегляду усталеного уявлення про паралелізм у розвитку вказаних напрямів; наявні нюанси. 2. Так, осібні літери, наприклад, альфа з ламаною гастою, використовувалися в нумізматиці вкрай епізодично; тхета з горизонтальною гастою зовсім не застосовувалася в нумізматичній палеографії. 3. Широко вживаний у лапідарній та рукописній палеографії Ольвії з початку II ст. до Р. Х. курсивний шрифт, зокрема, курсивні епсилон та омега, взагалі не зафіксовані в нумізматичній палеографії. 4. Ще однією особливістю нумізматичної палеографії є подекуди несинхронне завершення (порівняно з лапідарним архівом) використання осібних літер. 5. Відмічена невдала спроба застосувати до нумізматичної палеографії одно- та двокрапкову інтерпункцію (фактично – брак литва (sic)), вживану в лапідарній та рукописній палеографії переважно класичного періоду. 6. Також нами отримано деякі інші результати. 7. Зазначимо, що в запропонованій статті ми не порушуємо питання нумізматичного палеографічного датування. 8. Сформовані з урахуванням складності реальних процесів у монетній справі Ольвії гіпотези необхідно розглядати як попередні. 9. Загалом, проведені вибіркові порівняльні дослідження ольвійської палеографії підтверджують перспективність проведення подальших досліджень на системному ґрунті.
Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University
Title: МОНЕТНІ ЛЕГЕНДИ ЯК ДЗЕРКАЛО ОЛЬВІЙСЬКОЇ ПАЛЕОГРАФІЇ
Description:
Мета статті – попередній (вибірковий) аналіз певних проявів палеографічних особливостей у легендах ольвійських монет порівняно з лапідарною та рукописною палеографією класичної та елліністичної Ольвії.
Пропонована стаття – безпосереднє продовження теоретичних досліджень легенд (літер, скорочень та монограм) на монетах догетської Ольвії.
Теоретико-методологічні основи дослідження – типові наукові методи, у тому числі системного аналізу, у поєднанні із власними науковими розвідками автора.
У такому разі використовувався нещодавно запропонований нами інструмент синтезу нумізматичних класифікацій та просопографічних інтерпретацій легенд на хронологічному ґрунті відновленого ольвійського епонімного літочислення.
Наукова новизна.
Вперше за останні пів століття виконані вибіркові дослідження нумізматичної палеографії порівняно з лапідарною та рукописною палеографією класичної та елліністичної Ольвії із застосуванням нового хронологічного інструментарію.
Основні результати дослідження.
1.
Вибірковий порівняльний аналіз нумізматичної, лапідарної та рукописної палеографії класичної та елліністичної Ольвії загалом потребує перегляду усталеного уявлення про паралелізм у розвитку вказаних напрямів; наявні нюанси.
2.
Так, осібні літери, наприклад, альфа з ламаною гастою, використовувалися в нумізматиці вкрай епізодично; тхета з горизонтальною гастою зовсім не застосовувалася в нумізматичній палеографії.
3.
Широко вживаний у лапідарній та рукописній палеографії Ольвії з початку II ст.
до Р.
Х.
курсивний шрифт, зокрема, курсивні епсилон та омега, взагалі не зафіксовані в нумізматичній палеографії.
4.
Ще однією особливістю нумізматичної палеографії є подекуди несинхронне завершення (порівняно з лапідарним архівом) використання осібних літер.
5.
Відмічена невдала спроба застосувати до нумізматичної палеографії одно- та двокрапкову інтерпункцію (фактично – брак литва (sic)), вживану в лапідарній та рукописній палеографії переважно класичного періоду.
6.
Також нами отримано деякі інші результати.
7.
Зазначимо, що в запропонованій статті ми не порушуємо питання нумізматичного палеографічного датування.
8.
Сформовані з урахуванням складності реальних процесів у монетній справі Ольвії гіпотези необхідно розглядати як попередні.
9.
Загалом, проведені вибіркові порівняльні дослідження ольвійської палеографії підтверджують перспективність проведення подальших досліджень на системному ґрунті.
Related Results
ГУЦУЛЬСЬКА КОСМОГОНІЧНА ЛЕГЕНДА: ЕТНОЛІНГВАЛЬНИЙ ВИМІР
ГУЦУЛЬСЬКА КОСМОГОНІЧНА ЛЕГЕНДА: ЕТНОЛІНГВАЛЬНИЙ ВИМІР
Мета. Стаття присвячена дослідженню етномовної свідомості етнічної групи українців Карпат – гуцулів. Матеріалом статті є космогонічна легенда «Сонце и місєць, зерниці», записана Пе...
СКАРБОЗНАВСТВО ЯК ГАЛУЗЬ НУМІЗМАТИКИ
СКАРБОЗНАВСТВО ЯК ГАЛУЗЬ НУМІЗМАТИКИ
Мета статті – висвітлення теоретичних проблем скарбознавства як галузі нумізматики. Наукова новизна. Запропоновано авторське визначення поняття «нумізматичного скарбознавства», окр...

