АКТИВНІСТЬ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ І КАТАЛАЗИ У СТІНЦІ ТОНКОЇ КИШКИ, СЕРЦІ І ПЕЧІНЦІ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЗАСТОСУВАННІ КАРАГІНАНУ

Вступ. Одним з провідних механізмів формування синдрому органних дисфункцій при різних патологіях є гіперпродукція активних форм оксигену, які запускають процеси пероксидного окиснення в органах і тканинах, віддалених від вогнища ураження [6]. Виникнення оксидативного стрессу зумовлене також зниженням ефективності антиоксидантного захисту.Тому, метою нашого дослідження було встановити активність супероксиддисмутази та каталази в тканинах тонкої кишки, серця і печінки тварин при застосуванні 1% розчину κ-карагінану.Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на 24 білих нелінійних самцях-щурах. Тваринам дослідної групи забезпечували вільний доступ до 1,0 % розчину карагінану у питній воді протягом 1 місяця. У відібраних зразках тонкої кишки, серця і печінки оцінювали активність супероксиддисмутази і каталази.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що застосування 1 % розчину κ-карагінану щурам у питній воді зумовлювало активацію ензимної ланки антиоксидантної системи захисту. Встановлено зростання активності СОД в гомогенаті стінки тонкої кишки (в 1,32 раза, р<0,05) і печінці (в 1,30 раза, р<0,05).  Підвищувалася також активність каталази у гомогенаті стінки тонкої кишки (в 1,18 раза, р<0,05) і печінці (в 1,13 раза, р<0,05). При цьому коефіцієнт антиоксидантного захисту в стінці кишки становив 1,11 (р<0,05), в міокарді – 1,0 і в печінці – 1,15 (р<0,05).Висновок. Пероральне застосування 1% розчину карагінану щурам веде до статистично значимої активації ензимної ланки антиоксидантного захисту в стінці тонкої кишки  і печінці, що характеризується підвищенням, відповідно, активності СОД (на 31,8 % і 29,7 %) і каталази (на 18,3 % і 12,9 %), р<0,05.