Статевовікові особливості повторно вінчаних наречених (за матеріалами церковних обшуків Лівобережної України 1836-1860 рр.)

У статті порушується проблема вивчення вікових особливостей наречених, які повторно утворили сімейні союзи. Використовуючи матеріали шлюбних обшуків 1836-1860 рр. з Лівобережної України, вперше проведено історико-демографічний аналіз вікових показників повторно вінчаних осіб обох статей у п’ятирічних вікових групах. Виявлено чисельну перевагу чоловіків-повторношлюбників на відміну від жінок. Наймолодшими овдовілими нареченими були 20-річні. Найстаршими виявлено 53-річну вдову та вдівця 67 років. Високу шлюбну активність овдовілі жінки продемонстрували у віці 20-34 років. У вікових групах 35-39 років та 45-69 років у статевовіковому співвідношенні кількісно переважали чоловіки-наречені. Удови користувалися шлюбним попитом тільки перебуваючи у фертильному віці. Натомість, удівці були затребувані на шлюбному ринку навіть у літніх роках.