Функціонування міфу і наративу в сучасній масовій свідомості

У статті досліджено погляди В.Винниченка щодо стану тогочасного суспільства, проаналізовано у властивості психолінгвістичних структур людини, що сприяють утворенню різноманітних смислів і впливають на буденну масову свідомість. Сучасні міфи відрізняються від архаїчних своєю ґенезою і чіткою прагматикою, сформованою під певну соціальну спільноту. Це споріднює сучасну міфологію з ідеологією. Наратив стає засобом обслуговування останньої, перетворюючи фабулу різноманітних подій на черговий міфологічний сюжет. Тому в статті розглянуто процес ґенези наративу з міфу; порівнюються сформовані згодом спільні й відмінні риси міфу і наративу. Спільними для них є такі характеристики, як метафоричність, символічність, образність. Міф і наратив спираються на метафоричну теорію істини. Їх головною функцією постає не пошук істини, а утворення смислів через інтерпретування і трактування. Аналізуються також відмінності між класичним міфом і наративом (зведені в таблицю), які зумовлені головним чином різним сприйняттям часу – циклічного для міфу, лінійного для наративу. Також вказа- ні показники, що відрізняють сучасний політичний міф від класичного традиційного.