Вивчення особливостей медичного забезпечення підрозділів МВС України в зоні проведення АТО/ООС

Вступ. Відсутність єдиного державного нормативного акта щодо побудови системи охорони здоров’я військовослужбовців, зокрема й на особливий період, призвела до того, що під час численних безсистемних організаційних заходів, які проводилися за роки незалежності, була скорочена частина військово-медичних закладів та порушена організаційна структура військово-медичних підрозділів, що, у свою чергу, призвело до зниження, а нерідко й до втрати ними спроможностей щодо виконання завдань за призначенням. До погіршення стану медичного забезпечення військ призвели також зменшення фінансування медичної служби, несвоєчасне поновлення медичного обладнання і техніки та відплив кваліфікованого медичного персоналу. Мета. Вивчити та проаналізувати проблемні питання організації медичного забезпечення підрозділів МВС України та інших військових формувань під час ведення бойових дій у зоні АТО/ООС. Матеріали та методи. Для досягнення мети проводилися підбір, систематизація та вивчення нормативно-правових документів щодо організації медичного забезпечення підрозділів Міністерства Внутрішніх Справ та інших військових формувань. При цьому використовувався метод системного підходу та системного аналізу. Результати. У статті розглядаються проблемні питання медичного забезпечення військовослужбовців під час антитерористичної операції, а також причини, що призвели до їх виникнення. Акцентується увага на необхідності опрацювання та затвердження базових нормативно-правових актів щодо медичного забезпечення військовослужбовців у мирний час, під час кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці, та в особливий період. Висновки. Для формування дієвої системи медичного забезпечення військ і цивільного населення на воєнний час та на випадки надзвичайних ситуацій необхідна відповідна нормативно-правова база, загальнодержавна програма побудови системи воєнної охорони здоров’я, відповідне її фінансове та матеріальне забезпечення і контроль виконання запланованих заходів на найвищому державному рівні.