Javascript must be enabled to continue!
ПІВНІЧНОМОЛДАВСЬКІ ВОЛОСТІ ТА БОРОТЬБА ЗА КНЯЖИЙ ПРЕСТОЛ НАПРИКІНЦІ 1530-х – НА ПОЧАТКУ 1570-х рр.
View through CrossRef
Мета розвідки – на основі аналізу джерел та монографічної літератури висвітлити військово-політичне становище північних територій Молдавії (Чернівецької та Хотинської волостей) під час боротьби за княжий престол наприкінці 1530-х – на початку 1570-х років. Методологія дослідження базується на принципах конкретно-історичного підходу – історизму, об’єктивності, всебічності, цілісності та системності, а також на методах аналізу та синтезу, історико-порівняльному, проблемно-хронологічному. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії здійснено комплексне дослідження перебігу та наслідків збройної боротьби різних претендентів на молдавський князівський престол, яка охопила території Чернівецької та Хотинської волостей Молдавії, а також запроваджено нову періодизацію військово-політичних процесів на території Буковини у 1538 – 1572 рр. Висновки. У першій третині XVI ст. відносини між Туреччиною і Польщею в Центрально-Східній Європі нормалізувалися. У результаті з 1538 р. Молдавія потрапляє у васальну залежність від Порти. Проте польські королі намагалися втримати Молдавію у сфері свого впливу, підтримуючи своїх ставлеників на молдавському престолі та використовуючи антитурецькі настрої в державі. Територія Чернівецької та Хотинської волостей опинилася у вирі цієї боротьби, оскільки знаходилася на польсько-молдавському кордоні і була першою на шляху до столиці Сучави. Поляки, козаки, іноземні найманці, з одного боку, та турецько-татарські війська з іншого, час від часу завдавали цим землям значної шкоди, руйнувань і пограбувань. І Хотинська фортеця знову почала відігравати важливу стратегічну роль як форпост на польсько-молдавському кордоні. Тому північномолдавські (буковинські) землі стали на той час ареною боротьби між претендентами на княжий престол як з боку Османської імперії, так і з боку Речі Посполитої, оскільки обидві країни протягом 1538 – 1572 рр. прагнули поширити свою владу на Молдавію, а згодом на територію Чернівецької та Хотинської волостей.
Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University
Title: ПІВНІЧНОМОЛДАВСЬКІ ВОЛОСТІ ТА БОРОТЬБА ЗА КНЯЖИЙ ПРЕСТОЛ НАПРИКІНЦІ 1530-х – НА ПОЧАТКУ 1570-х рр.
Description:
Мета розвідки – на основі аналізу джерел та монографічної літератури висвітлити військово-політичне становище північних територій Молдавії (Чернівецької та Хотинської волостей) під час боротьби за княжий престол наприкінці 1530-х – на початку 1570-х років.
Методологія дослідження базується на принципах конкретно-історичного підходу – історизму, об’єктивності, всебічності, цілісності та системності, а також на методах аналізу та синтезу, історико-порівняльному, проблемно-хронологічному.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії здійснено комплексне дослідження перебігу та наслідків збройної боротьби різних претендентів на молдавський князівський престол, яка охопила території Чернівецької та Хотинської волостей Молдавії, а також запроваджено нову періодизацію військово-політичних процесів на території Буковини у 1538 – 1572 рр.
Висновки.
У першій третині XVI ст.
відносини між Туреччиною і Польщею в Центрально-Східній Європі нормалізувалися.
У результаті з 1538 р.
Молдавія потрапляє у васальну залежність від Порти.
Проте польські королі намагалися втримати Молдавію у сфері свого впливу, підтримуючи своїх ставлеників на молдавському престолі та використовуючи антитурецькі настрої в державі.
Територія Чернівецької та Хотинської волостей опинилася у вирі цієї боротьби, оскільки знаходилася на польсько-молдавському кордоні і була першою на шляху до столиці Сучави.
Поляки, козаки, іноземні найманці, з одного боку, та турецько-татарські війська з іншого, час від часу завдавали цим землям значної шкоди, руйнувань і пограбувань.
І Хотинська фортеця знову почала відігравати важливу стратегічну роль як форпост на польсько-молдавському кордоні.
Тому північномолдавські (буковинські) землі стали на той час ареною боротьби між претендентами на княжий престол як з боку Османської імперії, так і з боку Речі Посполитої, оскільки обидві країни протягом 1538 – 1572 рр.
прагнули поширити свою владу на Молдавію, а згодом на територію Чернівецької та Хотинської волостей.
Related Results
XVI. YÜZYILDA BARLA ŞEHRİ VE BARLA’DAKİ VAKIFLAR
XVI. YÜZYILDA BARLA ŞEHRİ VE BARLA’DAKİ VAKIFLAR
Bu çalışmada, 1478, 1501, 1523, 1530 ve 1568 yıllarına ait tapu tahrir defterleri esas alınarak Barla şehri ve vakıflarına dair bilgilerin ortaya konulması amaçlanmıştır. Barla şeh...
Testing the molecular nature of the $$\Omega (2012)$$ with the $$\psi (3770) \rightarrow \bar{\Omega } \bar{K} \Xi $$ and $$\psi (3770) \rightarrow \bar{\Omega } \bar{K} \Xi ^*(1530) (\bar{\Omega } \bar{K} \pi \Xi )$$ reactions
Testing the molecular nature of the $$\Omega (2012)$$ with the $$\psi (3770) \rightarrow \bar{\Omega } \bar{K} \Xi $$ and $$\psi (3770) \rightarrow \bar{\Omega } \bar{K} \Xi ^*(1530) (\bar{\Omega } \bar{K} \pi \Xi )$$ reactions
Abstract
We report on the reactions
$$\psi (3770)\rightarrow \bar{\Omega }^+ \bar{K} \Xi $$
...
СТИЛЬОВІ ЗАСАДИ ЕВОЛЮЦІЇ ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ У XX – НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
СТИЛЬОВІ ЗАСАДИ ЕВОЛЮЦІЇ ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ У XX – НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
Мета дослідження: Виявити стильові основи розвитку китайського фортепіанного мистецтва ХХ – початку ХХІ століття, проаналізувати специфіку взаємодії національної музичної традиції ...
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ АНТИЧНОГО МІФУ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ОПЕРНОМУ МИСТЕЦТВІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ АНТИЧНОГО МІФУ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ОПЕРНОМУ МИСТЕЦТВІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Мета дослідження. Метою роботи є виявлення особливостей втілення античної теми у французькій опері кінця ХІХ – початку ХХ століття, визначення її ідейно-естетичного змісту та ролі ...
Господарська діяльність населення укріпленого поселення Дикий Сад
Господарська діяльність населення укріпленого поселення Дикий Сад
Метою статті є визначення функціонального призначення археологічних матеріалів укріпленого поселення доби фінального бронзового віку Дикий Сад, встановлення основних сфер господарс...
Будівельні споруди південної частини «цитаделі» городища Дикий Сад
Будівельні споруди південної частини «цитаделі» городища Дикий Сад
Розкрито конструктивні особливості будівельних споруд № 24 та 24-а городища Дикий Сад, що розташовувалися у південній частині «цитаделі». Охарактеризовані структура та принципи буд...
Композиція в дизайні. Особливості емотивного конструкту
Композиція в дизайні. Особливості емотивного конструкту
Дослідження побудоване на досвіді осмислення навчальної дисцпліни «Композиція» як своєрідного граматичного конструкту, в якому елементарні зображувальні форми та колір відіграють р...
L'espace politique de la renommée d'Érasme à Juste Lipse (1530-1570)
L'espace politique de la renommée d'Érasme à Juste Lipse (1530-1570)
The Political Framework of Fame from Erasmus to Lipsius (1530-1570). - The Respublica literaria is considered in the 16th century as an ideal form of political organisation, simila...

