Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

Типологічна структура і продуктивність ялинових лісів Українських Карпат

View through CrossRef
Типи лісу, встановлені проф. З.Ю. Герушинським для Українських Карпат, лісовпорядними експедиціями використовуються і на сьогодні під час базового лісовпорядкування. Наведено особливості розподілу площ ялинових деревостанів за переважаючими типами лісу і класами бонітету в межах лісового фонду на території Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей. Серед типів лісу за площею домінує волога буково-ялицева сусмеречина. Встановлені середні значення класів бонітету для переважаючих типів лісу може бути використано під час аналізу ефективності лісовирощування у регіоні досліджень. Результати групування площ ялинових деревостанів за експозицією схилу і типами лісу в межах чотирьох областей підтвердили приуроченість окремих типів лісу до експозиції схилу, що вказує на локальний характер такої залежності в межах окремих областей і не поширюється на всю територію Українських Карпат. Наведено значення середньої зміни запасів ялинових деревостанів з відносною повнотою 0,7 з їх розподілом за переважаючими типами лісу і класами бонітету в межах лісового фонду досліджуваного регіону. Найвищі значення зміни запасу характерні для деревостанів вологої буково-ялицевої смеречини Id класу бонітету і можуть становити від 10,6 до 12,2 м3∙га-1 за рік. Вища інтенсивність нагромадження запасів деревини в умовах вологих сугрудів властива ялинникам Львівської та Івано-Франківської областей, а в умовах вологих грудів – Закарпатської області. Фактична продуктивність ялинових насаджень різних груп віку у переважаючих типах лісу така: середній запас стиглих ялинових деревостанів у грудових типах лісорослинних умов становить близько 500, сугрудових – 400-450, суборових – 300-400 м3∙га-1. Запаси стовбурової деревини еталонних високоповнотних деревостанів у межах типів лісу та адміністративних областей становлять 800-1000 м3∙га-1.
Title: Типологічна структура і продуктивність ялинових лісів Українських Карпат
Description:
Типи лісу, встановлені проф.
З.
Ю.
Герушинським для Українських Карпат, лісовпорядними експедиціями використовуються і на сьогодні під час базового лісовпорядкування.
Наведено особливості розподілу площ ялинових деревостанів за переважаючими типами лісу і класами бонітету в межах лісового фонду на території Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей.
Серед типів лісу за площею домінує волога буково-ялицева сусмеречина.
Встановлені середні значення класів бонітету для переважаючих типів лісу може бути використано під час аналізу ефективності лісовирощування у регіоні досліджень.
Результати групування площ ялинових деревостанів за експозицією схилу і типами лісу в межах чотирьох областей підтвердили приуроченість окремих типів лісу до експозиції схилу, що вказує на локальний характер такої залежності в межах окремих областей і не поширюється на всю територію Українських Карпат.
Наведено значення середньої зміни запасів ялинових деревостанів з відносною повнотою 0,7 з їх розподілом за переважаючими типами лісу і класами бонітету в межах лісового фонду досліджуваного регіону.
Найвищі значення зміни запасу характерні для деревостанів вологої буково-ялицевої смеречини Id класу бонітету і можуть становити від 10,6 до 12,2 м3∙га-1 за рік.
Вища інтенсивність нагромадження запасів деревини в умовах вологих сугрудів властива ялинникам Львівської та Івано-Франківської областей, а в умовах вологих грудів – Закарпатської області.
Фактична продуктивність ялинових насаджень різних груп віку у переважаючих типах лісу така: середній запас стиглих ялинових деревостанів у грудових типах лісорослинних умов становить близько 500, сугрудових – 400-450, суборових – 300-400 м3∙га-1.
Запаси стовбурової деревини еталонних високоповнотних деревостанів у межах типів лісу та адміністративних областей становлять 800-1000 м3∙га-1.

Related Results

Успішність природного поновлення деревних порід на вітровальних ділянках в Українських Карпатах
Успішність природного поновлення деревних порід на вітровальних ділянках в Українських Карпатах
Досліджено процес природного поновлення деревних порід на 42 вітровальних ділянках в Українських Карпатах, які розташовані на території 12 державних лісогосподарських підприємств т...
Аналіз горимості лісів України як передумова лісопожежного районування
Аналіз горимості лісів України як передумова лісопожежного районування
В останні десятиліття у світі все частіше виникають особливо великі лісові пожежі, які завдають значних екологічних, соціальних та економічних збитків. Одним із способів зменшити р...
РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ЛЕВА ҐЕЦА (1915–1919)
РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ЛЕВА ҐЕЦА (1915–1919)
Уперше досліджено становлення та розвиток образотворчості Українських Січових Стрільців у рисунках Лева Ґеца (1896–1971 рр.) періоду Першої світової війни, в яких достовірно переда...
Події 1914-1922 років в Україні: їх сенс та історичне значення
Події 1914-1922 років в Україні: їх сенс та історичне значення
З огляду на чисельні наукові дискусії, а подекуди і відверті ідеологічні маніпуляції, які домінували у радянській науці і переслідували мету дискредитації українського національног...
МЕТАФОРА ТА ПОРІВНЯННЯ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР
МЕТАФОРА ТА ПОРІВНЯННЯ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР
Складником етнічної картини світу є художній світ народу, відбитий у фольклорі, зокрема у його пісенній творчості. Тропеїчні засоби української мови – яскраві маркери лінгвокогніти...
ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
У статті вперше у вітчизня­ному історико-правовому дискурсі розкривається історіографічний та політико-правовий зміст україн­ської політичної традиції фронтиру. Позаяк політична ан...
ПЛЕКАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЧУЖИНІ
ПЛЕКАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЧУЖИНІ
У статті Миколи Дупляка «Плекання української мови на чужині» йдеться про українців-лемків, яких у 1947 році насильно вивезли на Північ Польщі на так звані «Ziemie odzyskane» і роз...
МИКОЛА ЛИСЕНКО І МИХАЙЛО ВЕРИКІВСЬКИЙ: ПЕРЕХРЕСНІ ІНТЕНЦІЇ ТВОРЧОСТІ
МИКОЛА ЛИСЕНКО І МИХАЙЛО ВЕРИКІВСЬКИЙ: ПЕРЕХРЕСНІ ІНТЕНЦІЇ ТВОРЧОСТІ
Мета статті – розкрити спільні духовно-ціннісні погляди представників різних генерацій українських композиторів шляхом порівняльного аналізу життєтворчості М. Лисенка і М. Вериківс...

Back to Top