Javascript must be enabled to continue!
ПЛЕКАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЧУЖИНІ
View through CrossRef
У статті Миколи Дупляка «Плекання української мови на чужині» йдеться про українців-лемків, яких у 1947 році насильно вивезли на Північ Польщі на так звані «Ziemie odzyskane» і розселили, розосередили їх там по різних місцевостях, щоб вони не могли між собою спілкуватися. З метою полонізації позбавили українських дітей можливості вчитися в школі рідною мовою. Однак у більшості українських родин усе ж виховували дітей в українському дусі, зберігали і вивчали українську мову. Автор статті розповідає, як виховували дітей у його родині, як він удосконалював самостійно знання української мови, як його родина переїхала до Сполучених Штатів Америки, але й там зберегла своє українство. Сам автор, шляхом наполегливої самоосвіти і праці над собою став одним із кращих знавців рідної мови, завдяки чому був багато років редактором українського тижневика «Народна воля» у США, консультантом з питань культури мовлення в українському часописі «Бористен».
Мета статті. Стаття має на меті показати, які труднощі довелося долати українцям у Польщі, а потім у далекій Америці, щоб зберегти свою ідентичність, зберегти рідну українську мову.
Дослідницька методика. Стаття побудована на власних спогадах автора, який докладно описує безправне становище лемків-українців, у селах яких навіть шкіл не було, політичну ситуацію, яка склалася на Лемківщині після Другої світової війни, депортацію лемків до України, а потім на північні терени Польщі. Хто з дітей хотів знати українську мову, мусив шукати собі приватні способи її вивчення, як це й робив сам автор.
Результати дослідження. У статті показано на прикладі життя автора та його родини відчайдушні зусилля українців зберегти свою ідентичність і рідну мову в чужомовному оточенні
Наукова новизна статті не викликає сумніву, оскільки в українському дискурсі ще не було подібних публікацій, які б на фактах показували, як українці зберігають і плекають рідну мову в чужих краях.
Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
Title: ПЛЕКАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЧУЖИНІ
Description:
У статті Миколи Дупляка «Плекання української мови на чужині» йдеться про українців-лемків, яких у 1947 році насильно вивезли на Північ Польщі на так звані «Ziemie odzyskane» і розселили, розосередили їх там по різних місцевостях, щоб вони не могли між собою спілкуватися.
З метою полонізації позбавили українських дітей можливості вчитися в школі рідною мовою.
Однак у більшості українських родин усе ж виховували дітей в українському дусі, зберігали і вивчали українську мову.
Автор статті розповідає, як виховували дітей у його родині, як він удосконалював самостійно знання української мови, як його родина переїхала до Сполучених Штатів Америки, але й там зберегла своє українство.
Сам автор, шляхом наполегливої самоосвіти і праці над собою став одним із кращих знавців рідної мови, завдяки чому був багато років редактором українського тижневика «Народна воля» у США, консультантом з питань культури мовлення в українському часописі «Бористен».
Мета статті.
Стаття має на меті показати, які труднощі довелося долати українцям у Польщі, а потім у далекій Америці, щоб зберегти свою ідентичність, зберегти рідну українську мову.
Дослідницька методика.
Стаття побудована на власних спогадах автора, який докладно описує безправне становище лемків-українців, у селах яких навіть шкіл не було, політичну ситуацію, яка склалася на Лемківщині після Другої світової війни, депортацію лемків до України, а потім на північні терени Польщі.
Хто з дітей хотів знати українську мову, мусив шукати собі приватні способи її вивчення, як це й робив сам автор.
Результати дослідження.
У статті показано на прикладі життя автора та його родини відчайдушні зусилля українців зберегти свою ідентичність і рідну мову в чужомовному оточенні
Наукова новизна статті не викликає сумніву, оскільки в українському дискурсі ще не було подібних публікацій, які б на фактах показували, як українці зберігають і плекають рідну мову в чужих краях.
Related Results
Синтаксичні помилки польськомовних студентів в українській мові
Синтаксичні помилки польськомовних студентів в українській мові
Метою статті є аналіз синтаксичних помилок у простому і складному реченні української мови польськомовних студентів-україністів, які ми почерпнули з їхніх письмових робіт, а також ...
КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК: ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ
КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК: ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ
У статті розглянуто правила вживання кличного відмінка іменників (за відмінами) та прокоментовано зміни, які було внесено в деякі норми відмінювання іменників, у зв’язку з дією «Ук...
Структура готовності майбутніх учителів іноземної мови до професійної діяльності в умовах Нової української школи
Структура готовності майбутніх учителів іноземної мови до професійної діяльності в умовах Нової української школи
В статті представлено авторське тлумачення готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійної діяльності в умовах Нової української школи, як важливої інтегративної якості ...
ІНШОМОВНА ОСВІТА ФАХІВЦІВ БЕЗПЕКОВОГО СЕКТОРУ ЯК ЧИННИК УСПІШНОЇ МІЖНАРОДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
ІНШОМОВНА ОСВІТА ФАХІВЦІВ БЕЗПЕКОВОГО СЕКТОРУ ЯК ЧИННИК УСПІШНОЇ МІЖНАРОДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Дослідження присвячене багатоаспектному аналізу викладання англійської мови в безпековому секторі та підкреслює нагальну потребу в більш комплексних дослідженнях у цій сфері. Незва...
DE NOBIS NON NOBIS: ПРЕСЛІВ’Я ДО «МОЄМУ КРИТИКОВІ» ОМЕЛЯНА ОГОНОВСЬКОГО
DE NOBIS NON NOBIS: ПРЕСЛІВ’Я ДО «МОЄМУ КРИТИКОВІ» ОМЕЛЯНА ОГОНОВСЬКОГО
Стаття є супровідною до переопублікації знакового тексту в історії українського літературознавства кінця ХІХ століття: «Моєму критикові. Відповідь А. Пипінові на його статтю “Особа...
Взаємодія словесних жанрових форм в музичному тексті опери (на прикладі творчості М. Мусоргського)
Взаємодія словесних жанрових форм в музичному тексті опери (на прикладі творчості М. Мусоргського)
Мета статті – відкрити значення прилюдно-словесних жанрових форм в розвитку музичної мови опери, виявити специфічні тенденції їх перетворення у музичному тексті опери. Методологія ...
ВОКАЛІЗ ЯК СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА МОДЕЛЬ КОМПОЗИТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ ОЛІВ’Є МЕССІАНА: ДО ПРОБЛЕМИ АВТОНОМІЇ ВОКАЛЬНОГО ЗВУКУ
ВОКАЛІЗ ЯК СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА МОДЕЛЬ КОМПОЗИТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ ОЛІВ’Є МЕССІАНА: ДО ПРОБЛЕМИ АВТОНОМІЇ ВОКАЛЬНОГО ЗВУКУ
Метою дослідження є виявлення специфіки вокалізу у творчості Олів’є Мессіан як особливої форми музичного мислення, в якій відбувається радикальне переосмислення природи вокального ...
Огляд статті
Огляд статті
Андрієнко Т. Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську). Монографія. Київ: Вида...

