Сибірка у тварин

Більшість досягнень людства – це відкриття, що пов’язані із вакцинопрофілактикою, завдяки чому були ліквідовані або зведені до мінімуму виникнення більшості антропозоонозів. Серед інфекцій, що становить небезпеку для тварин і людей, залишається сибірка, збудник якої зберігається у вогнищі захворювання понад 100 років. Збудник сибірки відноситься до мікроорганізмів третьої групи патогенності особливо небезпечних інфекцій (ОНІ) (за класифікацією ВООЗ). У сучасній термінології особливо небезпечними називають інфекційні хвороби, які в зв’язку з високою контагіозністю та блискавичним поширенням здатні спричинити надзвичайну ситуацію з фатальними наслідками. Метою статті було описати останні випадки захворювання на сибірку собак та овець. Наведені історичні факти спалахів сибірки, шляхи зараження, клінічні та патологоанатомічні зміни у тварин, серологічний моніторинг, схеми та дози проведення антибіотикотерапії. Подано обґрунтування щодо подальшого вивчення питання випадків діагностики і захворюваності на сибірку у тварин на території України. Таким чином, собаки та вівці можуть бути носіями збудника та забруднювати навколишнє середовище, виділяючи збудника з фекаліями, сечею, слиною тощо. Фахівці ветеринарної медицини повинні це знати і розуміти, проводити нагляд за супутньою фауною та вміти діагностувати сибірку і, за необхідності, проводити профілактичні заходи серед тварин. На території нашої держави діють ефективні протиепізоотичні заходи щодо сибірки, що забезпечило зменшення кількості неблагополучних пунктів на території країни в цілому, а також існує тенденція щодо зниження кількості спалахів сибірки тварин паралельно зі зменшенням кількості поголів'я тварин, сприйнятливих до сибірки, що, можливо, значно посприяє поліпшенню епізоотичної ситуації. Таким чином, виникненню та вивченню захворювання сибіркою приділяється велика увага, проте лише одним із питань, у якому людство перемагає, є зменшення кількості випадків загибелі як тварин, так і людей, а збудник, надалі посідає перше місце у списку небезпечних біоагентів.