Javascript must be enabled to continue!
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ОКИСНЮВАЛЬНОЇ МОДИФІКАЦІЇ БІЛКІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПЕРИТОНІТУ НА ТЛІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ
View through CrossRef
Вступ. Накопичення окиснених білків розглядають як один із факторів регуляції синтезу і розпаду білків, активації мультикаталітичних протеаз, які вибірково руйнують окиснені білки. Відомо, що цукровий діабет супроводжується порушенням усіх видів обміну речовин, тому доцільним було вивчення особливостей однієї з патогенетичних ланок гострого поширеного перитоніту, який виник на тлі цукрового діабету, – окиснювальної модифікації білків.
Мета дослідження – вивчити та оцінити стан окиснювальної модифікації білків в організмі піддослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету порівняно зі щурами з експериментальним гострим поширеним перитонітом.
Методи дослідження. У роботі використано 56 білих щурів. Цукровий діабет моделювали шляхом внутрішньочеревного введення стрептозотоцину фірми “Sigmal” з розрахунку 7 мг на 100 г маси щура, гострий поширений перитоніт – введення 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину піддослідних тварин. Визначали показники окиснювальної модифікації білків – концентрацію альдегідо- та кетопохідних нейтрального (ОМБ370) й основного (ОМБ430) характеру. Терміни спостереження – 1-ша, 3-тя, 7-ма доби від початку моделювання перитоніту. Для проведення досліджень використовували сироватку крові.
Результати й обговорення. При порівнянні показників окиснювальної модифікації білків між досліджуваними групами тварин було встановлено статистично значиме більш вагоме зростання рівня середньомолекулярних пептидів протягом усіх термінів експерименту. Зокрема, концентрація ОМБ370 та ОМБ430 у тварин основної групи на 1-шу добу з моменту початку експерименту була на 35,56 і 84,94 % вищою стосовно таких показників у щурів із гострим перитонітом (p>0,05). На 3-тю добу ця різниця становила 30,51 та 42,85 %, а на 7-му – 26,49 і 21,02 % відповідно (p<0,05). Це свідчить про підсилення токсичного впливу гострого поширеного перитоніту на тлі цукрового діабету в організмі піддослідних тварин.
Висновки. У тварин із гострим поширеним перитонітом спостерігають виражену активацію процесів вільнорадикального окиснення білків, що проявляється достовірним зростанням показників окиснювальної модифікації. Інтенсивність окиснювальної модифікації білків за умов комбінованої патології переважає інтенсивність стосовно ізольованої, що свідчить про потенціювання прооксидантної дії продуктів метаболізму при цукровому діабеті, й ускладнює перебіг гострого поширеного перитоніту.
Ternopil State Medical University
Title: ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ОКИСНЮВАЛЬНОЇ МОДИФІКАЦІЇ БІЛКІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПЕРИТОНІТУ НА ТЛІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ
Description:
Вступ.
Накопичення окиснених білків розглядають як один із факторів регуляції синтезу і розпаду білків, активації мультикаталітичних протеаз, які вибірково руйнують окиснені білки.
Відомо, що цукровий діабет супроводжується порушенням усіх видів обміну речовин, тому доцільним було вивчення особливостей однієї з патогенетичних ланок гострого поширеного перитоніту, який виник на тлі цукрового діабету, – окиснювальної модифікації білків.
Мета дослідження – вивчити та оцінити стан окиснювальної модифікації білків в організмі піддослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету порівняно зі щурами з експериментальним гострим поширеним перитонітом.
Методи дослідження.
У роботі використано 56 білих щурів.
Цукровий діабет моделювали шляхом внутрішньочеревного введення стрептозотоцину фірми “Sigmal” з розрахунку 7 мг на 100 г маси щура, гострий поширений перитоніт – введення 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину піддослідних тварин.
Визначали показники окиснювальної модифікації білків – концентрацію альдегідо- та кетопохідних нейтрального (ОМБ370) й основного (ОМБ430) характеру.
Терміни спостереження – 1-ша, 3-тя, 7-ма доби від початку моделювання перитоніту.
Для проведення досліджень використовували сироватку крові.
Результати й обговорення.
При порівнянні показників окиснювальної модифікації білків між досліджуваними групами тварин було встановлено статистично значиме більш вагоме зростання рівня середньомолекулярних пептидів протягом усіх термінів експерименту.
Зокрема, концентрація ОМБ370 та ОМБ430 у тварин основної групи на 1-шу добу з моменту початку експерименту була на 35,56 і 84,94 % вищою стосовно таких показників у щурів із гострим перитонітом (p>0,05).
На 3-тю добу ця різниця становила 30,51 та 42,85 %, а на 7-му – 26,49 і 21,02 % відповідно (p<0,05).
Це свідчить про підсилення токсичного впливу гострого поширеного перитоніту на тлі цукрового діабету в організмі піддослідних тварин.
Висновки.
У тварин із гострим поширеним перитонітом спостерігають виражену активацію процесів вільнорадикального окиснення білків, що проявляється достовірним зростанням показників окиснювальної модифікації.
Інтенсивність окиснювальної модифікації білків за умов комбінованої патології переважає інтенсивність стосовно ізольованої, що свідчить про потенціювання прооксидантної дії продуктів метаболізму при цукровому діабеті, й ускладнює перебіг гострого поширеного перитоніту.
Related Results
СТРУКТУРНА РЕАКЦІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ ТКАНИНИ ТА СУДИН МАЛОГО КОЛА КРОВООБІГУ В ТЕРМІНАЛЬНІЙ СТАДІЇ МОДЕЛЮВАННЯ ГОСТРОГО ПЕРИТОНІТУ
СТРУКТУРНА РЕАКЦІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ ТКАНИНИ ТА СУДИН МАЛОГО КОЛА КРОВООБІГУ В ТЕРМІНАЛЬНІЙ СТАДІЇ МОДЕЛЮВАННЯ ГОСТРОГО ПЕРИТОНІТУ
Метою нашого дослідження було експериментальне вивчення змін у структурі легеневої тканини та судин малого кола кровообігу за умов експериментального моделювання термінальної стаді...
ДИНАМІКА ЗМІН БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ ТА СТРУКТУР КІРКОВОЇ РЕЧОВИНИ НИРОК БІЛИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТОКСИЧНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ
ДИНАМІКА ЗМІН БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ ТА СТРУКТУР КІРКОВОЇ РЕЧОВИНИ НИРОК БІЛИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТОКСИЧНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ
Вступ. Високий рівень захворюваності на токсичні гепатити з розвитком поліорганної недостатності зумовлює актуальність дослідження змін біохімічних показників крові та з’ясування о...
Експериментальне моделювання метаболічного синдрому, індукованого дієтою, у лабораторних тварин
Експериментальне моделювання метаболічного синдрому, індукованого дієтою, у лабораторних тварин
Розуміння причин виникнення, діагностики, профілактики та лікування метаболічного синдрому (МС) залишається пріоритетним напрямком сучасної ендокринології. Це симптомокомплекс, яки...
НЕПРЯМА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ МІКРОАНГІОПАТІЇ – ВІД ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ДО КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
НЕПРЯМА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ МІКРОАНГІОПАТІЇ – ВІД ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ДО КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Вступ. Непряму реваскуляризацію при діабетичній мікроангіопатії розглядають як перспективний напрямок лікування та профілактики ускладнень цукрового діабету, проте теоретичне підґр...
Застосування антиоксидної та iNOS модулюючої терапії при ліпополісахаридному пародонтиті на тлі атрофічного гастриту
Застосування антиоксидної та iNOS модулюючої терапії при ліпополісахаридному пародонтиті на тлі атрофічного гастриту
Епідеміологічні дані свідчать про високу частоту запальних захворювань ротової порожнини в осіб з атрофічними змінами слизової оболонки шлунка. У патогенезі пародонтиту, викликаног...
Мезенхімальні стовбурові клітини — головний ресурс клітинної терапії. Використання для лікування цукрового діабету
Мезенхімальні стовбурові клітини — головний ресурс клітинної терапії. Використання для лікування цукрового діабету
Мезенхімальні стовбурові клітини (mesenchymal stem cells, МSCs) визначають функціонально за здатністю до диференціювання в хондро-, остео- і адипоцити. Терапія MSCs була запропонов...
ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ КАЛІКРЕЇН-КІНІНОВОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ ІЗ СУПУТНІМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ
ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ КАЛІКРЕЇН-КІНІНОВОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ ІЗ СУПУТНІМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ
РЕЗЮМЕ.Калікреїн-кінінова система відіграє важливу роль у перебігу хронічного панкреатиту із супутнім цукровим діабетом.Метою роботи було дослідити вплив наявності цукрового діабет...
КІНЕТИКА АБСОРБЦІЇ МІГУ-6 – ПОТЕНЦІЙНОГО ЗАСОБУ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ЕНДОТОКСЕМІЇ
КІНЕТИКА АБСОРБЦІЇ МІГУ-6 – ПОТЕНЦІЙНОГО ЗАСОБУ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ЕНДОТОКСЕМІЇ
Актуальною проблемою сучасної медицини є лікування синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ), що є поліетіологічним невідкладним станом, та потребує патогенетично обґрунтованої раціон...

