Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

ДИСКУРСИВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ «УКРАЇНСЬКОГО БІЖЕНЦЯ» В СУЧАСНИХ АМЕРИКАНСЬКИХ МЕДІА

View through CrossRef
У статті аналізуються лексичні й стилістичні механізми конструювання образу українського біженця в сучасному медіадискурсі з особливим акцентом на The New York Times, провідній американській газеті. Медіадискурс розуміється як сфера масової комунікації, що передбачає численні лінгвістичні практики й інформаційні потоки. Медіадискурс вирізняється своєю мультимодальністю, інтердискурсивністю, динамічністю та зверненням до великої й неоднорідної аудиторії. Однією з визначальних рис сучасного медіадискурсу є його все більша інтертекстуальність і плинна межа між письмовою й усною комунікацією, що змушує його трансформувати традиційні форми мови. Семантичний аналіз показав, що український біженець найчастіше представлений через велику кількість переміщених осіб (15%) у країнах перебування (11%), успішні результати працевлаштування за межами рідної країни (11%) і проблеми з перетином кордону (9%). Додатковими частими темами є програми спонсорства США (8%), тимчасове повернення до України для отримання медичної допомоги (8%) і доступ до освіти (7%). Інші тематичні поля з’являлися рідше (від 6% до 4%). Загалом українські біженці в досліджуваному дискурсі представлені переважно кількісною інформацією, реакцією країн, що приймають, та успіхом інтеграції, меншою мірою через особистий досвід переміщення або виїзду. Стилістичний аналіз статей у The New York Times указує на перевагу метонімії, де країни чи уряди використовуються для позначення громадян чи урядовців. Епітети є повторюваними, використовуються як для передачі тяжкого становища біженців, так і для контрасту з їхнім новим, більш обнадійливим середовищем. Метафори, що передають вплив зовнішніх умов, політичних чи природних, на життя біженців, також сприяють багатству стилю дискурсу. Із 442 виявлених стилістичних прийомів метонімія становила 30%, епітети – 19%, метафори – 17%, а спеціальні синтаксичні конструкції – 14%. Решта прийомів використовувалися з меншою частотою (0,2%). Ці результати свідчать про те, що використання стилістичних прийомів відіграє важливу роль у створенні вербального образу українських біженців в американських ЗМІ. Додаткові дослідження можуть включати порівняння репрезентації українських біженців у ЗМІ інших англомовних країн.
Title: ДИСКУРСИВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ «УКРАЇНСЬКОГО БІЖЕНЦЯ» В СУЧАСНИХ АМЕРИКАНСЬКИХ МЕДІА
Description:
У статті аналізуються лексичні й стилістичні механізми конструювання образу українського біженця в сучасному медіадискурсі з особливим акцентом на The New York Times, провідній американській газеті.
Медіадискурс розуміється як сфера масової комунікації, що передбачає численні лінгвістичні практики й інформаційні потоки.
Медіадискурс вирізняється своєю мультимодальністю, інтердискурсивністю, динамічністю та зверненням до великої й неоднорідної аудиторії.
Однією з визначальних рис сучасного медіадискурсу є його все більша інтертекстуальність і плинна межа між письмовою й усною комунікацією, що змушує його трансформувати традиційні форми мови.
Семантичний аналіз показав, що український біженець найчастіше представлений через велику кількість переміщених осіб (15%) у країнах перебування (11%), успішні результати працевлаштування за межами рідної країни (11%) і проблеми з перетином кордону (9%).
Додатковими частими темами є програми спонсорства США (8%), тимчасове повернення до України для отримання медичної допомоги (8%) і доступ до освіти (7%).
Інші тематичні поля з’являлися рідше (від 6% до 4%).
Загалом українські біженці в досліджуваному дискурсі представлені переважно кількісною інформацією, реакцією країн, що приймають, та успіхом інтеграції, меншою мірою через особистий досвід переміщення або виїзду.
Стилістичний аналіз статей у The New York Times указує на перевагу метонімії, де країни чи уряди використовуються для позначення громадян чи урядовців.
Епітети є повторюваними, використовуються як для передачі тяжкого становища біженців, так і для контрасту з їхнім новим, більш обнадійливим середовищем.
Метафори, що передають вплив зовнішніх умов, політичних чи природних, на життя біженців, також сприяють багатству стилю дискурсу.
Із 442 виявлених стилістичних прийомів метонімія становила 30%, епітети – 19%, метафори – 17%, а спеціальні синтаксичні конструкції – 14%.
Решта прийомів використовувалися з меншою частотою (0,2%).
Ці результати свідчать про те, що використання стилістичних прийомів відіграє важливу роль у створенні вербального образу українських біженців в американських ЗМІ.
Додаткові дослідження можуть включати порівняння репрезентації українських біженців у ЗМІ інших англомовних країн.

Related Results

Трансформація музичної індустрії: вплив соціальних медіа та нових технологій
Трансформація музичної індустрії: вплив соціальних медіа та нових технологій
У статті розглядається розвиток музичної індустрії у дискурсі технологічних і соціальних умов, зокрема впливу соціальних медіа на музичне споживання у цілому, що призвело до дезінт...
МЕДІАКУЛЬТУРА ЯК ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
МЕДІАКУЛЬТУРА ЯК ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
У статті порушено проблеми наукової рецепції такого феномена, як медіакультура, розглянуто поняття масової культури як культурної універсалії. Послідовно розвивається теза про меді...
THE WRITINGS OF LEE YAN PHOU AND JADE SNOW WONG: TRADITION IMITATION VS. SHAPING THE NEW TRADITION
THE WRITINGS OF LEE YAN PHOU AND JADE SNOW WONG: TRADITION IMITATION VS. SHAPING THE NEW TRADITION
Purpose. The goal is to present the works of the first and second generation of Sino-American writers not as “duplication” and “imitating” the Euro-Atlantic literary tradition, but...
Форми сучасного публічного філософського дискурсу. Частина 1. Література, медіа, діалог, освіта
Форми сучасного публічного філософського дискурсу. Частина 1. Література, медіа, діалог, освіта
Стаття є першою частиною дослідження форм сучасного публічного філософського дискурсу. Метою є здійснення аналітичного огляду та класифікація форматів сучасного філософування поза ...
FEATURES OF TRAINING FUTURE JOURNALISTS IN CURRENT CONDITIONS
FEATURES OF TRAINING FUTURE JOURNALISTS IN CURRENT CONDITIONS
Зі стрімким розвитком медіа-ландшафту підготовка майбутніх журналістів потребує вирішення нових проблем, пов’язаних із технологічним прогресом і глобальним контекстом. Сценарії під...
ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА В ЛОКАЛЬНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ ЖИТОМИРЩИНИ
ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА В ЛОКАЛЬНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ ЖИТОМИРЩИНИ
У статті проаналізовано представленість екологічної інформації в онлайн-медіа Житомирщини у 2025 році з урахуванням сезонного чинника. Предметом дослідження є тематична структура е...
Мовна репрезентація гендеру на сторінках журналу «Кур’єр Кривбасу»
Мовна репрезентація гендеру на сторінках журналу «Кур’єр Кривбасу»
У статті наголошено, що медіа є чи не основним каталізатором гендерних проблем, обгрутовано необхідність їх дослідження. Схарактеризовано українські літературно-художні часописи як...
АМЕРИКАНОЦЕНТРИЗМ ОПОВІДІ В РОМАНАХ ЖОЕЛЯ ДІККЕРА
АМЕРИКАНОЦЕНТРИЗМ ОПОВІДІ В РОМАНАХ ЖОЕЛЯ ДІККЕРА
У статті розглядається феномен американоцентризму у творчості швейцарського письменника Жоеля Діккера, зокрема в його романах «Правда про справу Гаррі Квеберта» і «Зникнення Стефан...

Back to Top