Антисекреторна терапія в комплексному лікуванні гострого панкреатиту: доцільність та засоби реалізації

З метою вивчення ефективності антисекреторної дії інгібітору протонної помпи Проксіуму стосовно пригнічення гіперферментемії при гострому панкреатиті та терапевтичного впливу препарату на органічні ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту при даному захворюванні проведено дослідження рівня α-амілазурії у двох групах хворих при призначенні Проксіуму (46 осіб) та препаратів октреотидів (37 пацієнтів). Констатовано, що за своїм впливом на секрецію підшлункової залози вони істотно не відрізнялися. При фіброгастродуоденоскопії (62 хворих) запально-дегенеративні ураження виявлялися у 57 %, ерозивно-виразкові — у 43 % обстежених. Причому у стравоході вони спостерігалися у 25 %, у шлунку — в 55 % і у дванадцятипалій кишці — у 20 % випадків. До першої групи патологічних процесів належали еритематозні, рефлюксні, реактивні, застійні гастропатії/дуоденопатії, а також атрофічні зміни слизової оболонки. Ерозивно-виразкові ураження проявлялися поверхневими, геморагічними ерозіями та гострими виразками. Під впливом застосування Проксіуму на контрольному ендоскопічному обстеженні констатовано повне нівелювання запально-дегенеративних процесів із відновленням структури слизового шару. При гострих виразках спостерігалося загоєння їх з утворенням ніжного рубця у 87 % спостережень.