Javascript must be enabled to continue!
ПОЛІФОНІЯ У ЖАНРІ СИМФОНІЇ ХХ СТОЛІТТЯ
View through CrossRef
Мета роботи. У статті досліджуються роль, особливості і функціональні призначення поліфонічного мислення в жанрі симфонії ХХ століття. Методологія дослідження представляє комплексне застосування естетико-культурологічного, історичного, музикознавчого методів. Важливим представляється виконавський диригентський підхід. Наукова новизна роботи визначається виявленням системної дії поліфонії в симфоніях ХХ століття, що охоплює концепційно-змістовну та композиційно-технологічну сторони музичної форми. Окреслені деякі стилістично індивідуальні відкриття в галузі нових фактурно-поліфонічних технік XX століття. Виявлені формотворчі та драматургічні функції поліфонії, що діють на рівні циклічної форми симфонії. Висновки. У XX столітті жанр симфонії (як і симфонічна творчість у цілому) яскраво втілює нові тенденції розвитку поліфонії, вбираючи в себе стилістичний плюралізм, інтегративність різноманітних елементів та знаків різних культурних традицій, багатостороннє оновлення музичної мови та образної сфери. Новизна позначається і на розширеному розумінні поліфонії, що склалося у композиторів під впливом мистецтва XX століття загалом. Володіючи якістю загальності, поліфонія у ХХ столітті знову набуває статусу порядку і закономірності як у пору свого панування. Поліфонія у симфонічному жанрі виконує функцію розширення межі пізнавальної влади музики, стверджуючи здатність музичного мистецтва вторгатися до високої сфери духовності, де емоційне та інтелектуальне стають нероз’ємними якостями. Композитори ХХ століття вільно й різноманітно володіють прийомами розвитку музичного матеріалу, що проявляється у використанні всіх видів поліфонічної техніки – імітаційної, контрастної, народно-підголоскової, лінеарної, з прагненням до смислової та мелодійної індивідуалізації горизонтальних пластів та використання ладо-тональних ресурсів у симфонічних творах. Можна відзначити різноманітний прояв поліфонічного методу на рівні драматургії, формоутворення, фактури. Контрастно-тематична та імітаційна поліфонія використовується у творах різних жанрів для розвитку образного змісту, створення передкульмінаційних та кульмінаційних зон, тематичного розгортання, досягнення образно-тематичної єдності чи конфліктного зіткнення.
Odessa National A.V. Nezhdanova Academy of Music
Title: ПОЛІФОНІЯ У ЖАНРІ СИМФОНІЇ ХХ СТОЛІТТЯ
Description:
Мета роботи.
У статті досліджуються роль, особливості і функціональні призначення поліфонічного мислення в жанрі симфонії ХХ століття.
Методологія дослідження представляє комплексне застосування естетико-культурологічного, історичного, музикознавчого методів.
Важливим представляється виконавський диригентський підхід.
Наукова новизна роботи визначається виявленням системної дії поліфонії в симфоніях ХХ століття, що охоплює концепційно-змістовну та композиційно-технологічну сторони музичної форми.
Окреслені деякі стилістично індивідуальні відкриття в галузі нових фактурно-поліфонічних технік XX століття.
Виявлені формотворчі та драматургічні функції поліфонії, що діють на рівні циклічної форми симфонії.
Висновки.
У XX столітті жанр симфонії (як і симфонічна творчість у цілому) яскраво втілює нові тенденції розвитку поліфонії, вбираючи в себе стилістичний плюралізм, інтегративність різноманітних елементів та знаків різних культурних традицій, багатостороннє оновлення музичної мови та образної сфери.
Новизна позначається і на розширеному розумінні поліфонії, що склалося у композиторів під впливом мистецтва XX століття загалом.
Володіючи якістю загальності, поліфонія у ХХ столітті знову набуває статусу порядку і закономірності як у пору свого панування.
Поліфонія у симфонічному жанрі виконує функцію розширення межі пізнавальної влади музики, стверджуючи здатність музичного мистецтва вторгатися до високої сфери духовності, де емоційне та інтелектуальне стають нероз’ємними якостями.
Композитори ХХ століття вільно й різноманітно володіють прийомами розвитку музичного матеріалу, що проявляється у використанні всіх видів поліфонічної техніки – імітаційної, контрастної, народно-підголоскової, лінеарної, з прагненням до смислової та мелодійної індивідуалізації горизонтальних пластів та використання ладо-тональних ресурсів у симфонічних творах.
Можна відзначити різноманітний прояв поліфонічного методу на рівні драматургії, формоутворення, фактури.
Контрастно-тематична та імітаційна поліфонія використовується у творах різних жанрів для розвитку образного змісту, створення передкульмінаційних та кульмінаційних зон, тематичного розгортання, досягнення образно-тематичної єдності чи конфліктного зіткнення.
Related Results
КЛАРНЕТ В КАМЕРНО-АНСАМБЛЕВОМУ ЖАНРІ ХХ СТОЛІТТЯ
КЛАРНЕТ В КАМЕРНО-АНСАМБЛЕВОМУ ЖАНРІ ХХ СТОЛІТТЯ
Мета роботи. У статті досліджуються роль та особливості використання кларнету в жанрі камерно-ансамблевої музики ХХ століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні естетик...
СЬОМА СИМФОНІЯ К. ПЕНДЕРЕЦЬКОГО В АСПЕКТІ РОЗВИТКУ ЯВИЩА СИМФОНІЗМУ
СЬОМА СИМФОНІЯ К. ПЕНДЕРЕЦЬКОГО В АСПЕКТІ РОЗВИТКУ ЯВИЩА СИМФОНІЗМУ
Мета роботи. У статті досліджуються жанрово-стильові, фактурно-виразові та ідейно-концептуальні особливості Симфонії-кантати К. Пендерецького «Сім брам Єрусалиму». Методологія досл...
СТИЛЬОВІ ЗАСАДИ ЕВОЛЮЦІЇ ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ У XX – НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
СТИЛЬОВІ ЗАСАДИ ЕВОЛЮЦІЇ ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ У XX – НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
Мета дослідження: Виявити стильові основи розвитку китайського фортепіанного мистецтва ХХ – початку ХХІ століття, проаналізувати специфіку взаємодії національної музичної традиції ...
МЮЗИКЛ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
МЮЗИКЛ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
Мета роботи є висвітлення тенденцій розвитку американського і українського мюзиклу в музичній культурі ХХІ століття. Методологія дослідження спирається на мистецтвознавчий та аналі...
КОНЦЕРТ ДЛЯ КЛАРНЕТА В ТВОРЧОСТІ КИТАЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ
КОНЦЕРТ ДЛЯ КЛАРНЕТА В ТВОРЧОСТІ КИТАЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ
Мета роботи. У статті досліджуються виконавські та соціокультурні умови розвитку мистецтва гри на кларнеті в Китаї, зокрема, стильові, мовно-композиторські та виконавсько-інтерпрет...
МИКОЛА ЛИСЕНКО І МИХАЙЛО ВЕРИКІВСЬКИЙ: ПЕРЕХРЕСНІ ІНТЕНЦІЇ ТВОРЧОСТІ
МИКОЛА ЛИСЕНКО І МИХАЙЛО ВЕРИКІВСЬКИЙ: ПЕРЕХРЕСНІ ІНТЕНЦІЇ ТВОРЧОСТІ
Мета статті – розкрити спільні духовно-ціннісні погляди представників різних генерацій українських композиторів шляхом порівняльного аналізу життєтворчості М. Лисенка і М. Вериківс...
ВОКАЛЬНА АВТЕНТИЧНІСТЬ ТА НОВІ ФОРМИ ВОКАЛЬНОГО ІНТОНУВАННЯ В ОПЕРІ ХХІ СТОЛІТТЯ
ВОКАЛЬНА АВТЕНТИЧНІСТЬ ТА НОВІ ФОРМИ ВОКАЛЬНОГО ІНТОНУВАННЯ В ОПЕРІ ХХІ СТОЛІТТЯ
Мета дослідження. Метою роботи є виявлення культурно-естетичних і технологічних передумов трансформації класичного вокального еталона у XX–XXI століттях і визначення ролі автентизм...
ВИКЛАДАННЯ ЖОНГЛЮВАННЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
ВИКЛАДАННЯ ЖОНГЛЮВАННЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
У статті здійснено спробу дослідити особливості викладання дисципліни «жонглювання» для акторів драматичного театру та театру анімації (театру ляльок) в умовах дистанційного навчан...

