Скульптура Олега Денисенка як тривимірна археологія графічних творів

У статті розглянуто творчість відомого сучасного львівського художника Олега Денисенка, яка досі висвітлювалася лише в окремих дослідженнях, але без комплексного ґрунтовного аналізу мистецької мови автора,  експериментальних, новаторських методів у різних видах образотворчого мистецтва. Звернено увагу на стилістику пластичної мови, яка є і відображенням графічних творів, і виражена у скульптурі. Аналізується, з якою метою у своїй творчості митець звертається до скульптури, що є тривимірним відображенням його графічних творів зі своєю особливою сформованою індивідуальною манерою, образною мовою, наповненою знаковою системою та символічним значенням. Розглядається можливість надання семіотичної обізнаності глядачеві з метою фіксації чітких орієнтирів у трактуванні зашифрованого змісту мистецького твору. Проаналізовано теми, до яких звертається митець, інтерпретуючи архетипні сюжети та традиції класичного культурного надбання. З’ясовуються етапи розвитку та формування образної мови сучасного митця-графіка О. Денисенка, які прослідковуються у різних видах його творчості й відображають особисте світосприйняття. Розглянуто творчий доробок митця, який має свою нішу в українському образотворчому мистецтві та потребує репрезентації на теренах не тільки України, а і в європейському просторі.