Javascript must be enabled to continue!
Варшава в житті і творчості Ганни Барвінок
View through CrossRef
Ганна Барвінок (Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш, 1828–1911) – одна з найперших письменниць-жінок в українській літературі. Про свою першість вона може посперечатись із самою Марко Вовчок, яку традиційно прийнято вважати першою українською жінкою-письменницею. Свого часу Ганна Барвінок була широко відомою і знаною, а сьогодні її творчості приділяється значно менше уваги, ніж вона на то заслуговує.
Перебуваючи в тіні слави свого відомого і шанованого всіма чоловіка Пантелеймона Куліша, ставши для нього не тільки дружиною, а й вірним другом, помічником і однодумцем, тоді ще Олександра Куліш не приділяла уваги своєму літературному таланту. Лише прагнення допомагати й бути достойної свого видатного чоловіка штовхали її до літературної діяльності.
Для Олександри Куліш знаковим містом стала Варшава. Дорога до Варшави, перебування у Варшаві в товаристві Куліша і його оточення стали шляхом в українську літературу для Олександри Куліш, перетворивши її на жінку-першопрохідця і новатора – Ганну Барвінок.
Ганна Барвінок стає основоположницею нового напрямку в українській літературі ‑ етнографічного реалізму. Виконуючи настанови чоловіка і записуючи все, що бачить дорогою з Чернігівщини до Варшави, вона жваво описувала реалії тогочасного життя, збираючи матеріал для своїх перших оповідань. Безумовно, культурне середовище, в якому перебувала Ганна Барвінок, польське оточення рідного брата і чоловіка не могли не вплинути на письменницю-початківця. Варшава не тільки надихнула писати, а і докорінно змінила життя самої Ганни Барвінок. Проте зв’язки Ганни Барвінок з польським культурним середовищем не обмежувалися лише перебуванням певний час у певному географічному просторі. Вони формувалися завдяки Кулішу і через його посередництво.
Ганна Барвінок все життя повторювала, що лише “записує з народних уст”, як навчив її чоловік – П. Куліш. Лише об’єктивні обставини (арешт Куліша, переживання за його долю, заслання до Тули, куди вона поїхала за чоловіком) затримали появу в українській літературі нового імені – Ганни Барвінок.
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawla II
Title: Варшава в житті і творчості Ганни Барвінок
Description:
Ганна Барвінок (Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш, 1828–1911) – одна з найперших письменниць-жінок в українській літературі.
Про свою першість вона може посперечатись із самою Марко Вовчок, яку традиційно прийнято вважати першою українською жінкою-письменницею.
Свого часу Ганна Барвінок була широко відомою і знаною, а сьогодні її творчості приділяється значно менше уваги, ніж вона на то заслуговує.
Перебуваючи в тіні слави свого відомого і шанованого всіма чоловіка Пантелеймона Куліша, ставши для нього не тільки дружиною, а й вірним другом, помічником і однодумцем, тоді ще Олександра Куліш не приділяла уваги своєму літературному таланту.
Лише прагнення допомагати й бути достойної свого видатного чоловіка штовхали її до літературної діяльності.
Для Олександри Куліш знаковим містом стала Варшава.
Дорога до Варшави, перебування у Варшаві в товаристві Куліша і його оточення стали шляхом в українську літературу для Олександри Куліш, перетворивши її на жінку-першопрохідця і новатора – Ганну Барвінок.
Ганна Барвінок стає основоположницею нового напрямку в українській літературі ‑ етнографічного реалізму.
Виконуючи настанови чоловіка і записуючи все, що бачить дорогою з Чернігівщини до Варшави, вона жваво описувала реалії тогочасного життя, збираючи матеріал для своїх перших оповідань.
Безумовно, культурне середовище, в якому перебувала Ганна Барвінок, польське оточення рідного брата і чоловіка не могли не вплинути на письменницю-початківця.
Варшава не тільки надихнула писати, а і докорінно змінила життя самої Ганни Барвінок.
Проте зв’язки Ганни Барвінок з польським культурним середовищем не обмежувалися лише перебуванням певний час у певному географічному просторі.
Вони формувалися завдяки Кулішу і через його посередництво.
Ганна Барвінок все життя повторювала, що лише “записує з народних уст”, як навчив її чоловік – П.
Куліш.
Лише об’єктивні обставини (арешт Куліша, переживання за його долю, заслання до Тули, куди вона поїхала за чоловіком) затримали появу в українській літературі нового імені – Ганни Барвінок.
Related Results
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
Мета дослідження – окреслити головні напрями розвитку та пріоритетні позиції праксеологічного вивчення камерно-вокальної творчості як сфери художньої практики (арт-практики). Метод...
ПРИНЦИП ПОЛІЛОГУ ТА ПОЛІСТИЛІСТИЧНА СВОЄРІДНІСТЬ ФОРТЕПІАННОЇ МОВИ У ТВОРЧОСТІ Г. КАНЧЕЛІ
ПРИНЦИП ПОЛІЛОГУ ТА ПОЛІСТИЛІСТИЧНА СВОЄРІДНІСТЬ ФОРТЕПІАННОЇ МОВИ У ТВОРЧОСТІ Г. КАНЧЕЛІ
Мета даної статті – виявити методичне художнє призначення принципу полілогу в творчості Гії Канчелі, розкрити своєрідність його фортепіанної мови, довести ключове призначення форте...
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЧИННИКИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ОРКЕСТРАЛІЗАЦІЯ ПІСЕННОГО ЖАНРУ
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЧИННИКИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ОРКЕСТРАЛІЗАЦІЯ ПІСЕННОГО ЖАНРУ
Мета дослідження – визначити головні тенденції впливу інструментально-оркестрових чинників на шляхи розвитку та сучасний стан камерно-вокальної творчості. Методологія роботи передб...
ЖАНР ХОРОВОЇ МІНІАТЮРИ У ТВОРЧОСТІ Д. С. ЗАГРЕЦЬКОГО
ЖАНР ХОРОВОЇ МІНІАТЮРИ У ТВОРЧОСТІ Д. С. ЗАГРЕЦЬКОГО
Мета роботи – дослідити концепцію жанру хорової мініатюри в композиторській творчості Д. С. Загрецького. Методологія дослідження спирається на біографічний, історичний, культуролог...
Концепт «мандрів» у фортепіанній творчості Ф. Ліста (на прикладі циклу «Роки мандрів»).
Концепт «мандрів» у фортепіанній творчості Ф. Ліста (на прикладі циклу «Роки мандрів»).
Мета роботи. Стаття розкриває сутність концептуального поля «мандри» у романтичному мистецтві та в фортепіанній творчості Ф. Ліста у зв’язку з його семантичними і структуроутворююч...
РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ЛЕВА ҐЕЦА (1915–1919)
РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ЛЕВА ҐЕЦА (1915–1919)
Уперше досліджено становлення та розвиток образотворчості Українських Січових Стрільців у рисунках Лева Ґеца (1896–1971 рр.) періоду Першої світової війни, в яких достовірно переда...
Антологія польоту у творчості Олега Денисенка
Антологія польоту у творчості Олега Денисенка
Статтю присвячено творчості львівського художника Олега Денисенка. Акцентовано універсальність майстра, що звертається до багатьох видів, жанрів мистецтва, що експериментують із рі...
СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
Мета роботи – розглянути стильові основи камерно-вокальної творчості Густава Малера як основи побудови цілісної виконавської концепції твору. Методологія дослідження базується на к...


