Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

Кораблебудівна освіта Російської імперії кінця 18 – початку 20 ст.

View through CrossRef
Метою дослідження є комплексний аналіз становлення та розвитку системи кораблебудівної освіти у Російській імперії наприкінці 18 – на початку 20 ст., визначення її організаційних засад і змісту професійної підготовки, характеристика основних навчальних закладів, що здійснювали підготовку кораблебудівних кадрів, виявлення особливостей функціонування основних освітніх центрів у компаративному вимірі. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснено комплексний історико-порівняльний аналіз розвитку кораблебудівної освіти Російської імперії як цілісної системи професійної підготовки інженерних і технічних кадрів. Простежено еволюцію навчальних закладів від ремісничої моделі учнівства на адміралтейських верфях до формування багаторівневої державної системи спеціалізованої морської інженерної освіти. Визначено основні етапи розвитку кораблебудівної освіти, охарактеризовано діяльність навчальних закладів, що забезпечували фахівцями кораблебудівну галузь у двох центрах – Балтійському та Чорноморському. Уперше у компаративному вимірі розкрито відмінності між Балтійською та Чорноморською моделями кораблебудівної освіти. Висновки. Встановлено, що розвиток кораблебудівної освіти був невід’ємною складовою модернізаційних процесів і визначався потребами військово-морського флоту та суднобудівної промисловості. Заснування Училищ корабельної архітектури наприкінці 18 ст. започаткувало інституціоналізацію професійної підготовки кораблебудівників, а подальші реформи сприяли переходу до системної інженерної освіти, що поєднувала фундаментальну теоретичну підготовку з виробничою практикою. Доведено, що наприкінці 19 – на початку 20 ст. сформувалася багаторівнева система підготовки робітників, техніків та інженерів, інтегрована з діяльністю суднобудівних підприємств. Встановлено, що Петербурзько-Кронштадтський центр сформувався як головний осередок підготовки інженерної еліти та розвитку кораблебудівної науки, тоді як Миколаївський (Чорноморський) центр спеціалізувався на практичній підготовці технічних кадрів і забезпеченні виробничих потреб суднобудівних підприємств чорноморського регіону. Незважаючи на регіональні особливості та численні організаційні реформи, обидва центри функціонували як взаємодоповнюючі елементи єдиної державної системи кораблебудівної освіти, що забезпечила технічну модернізацію суднобудування наприкінці 19 – на початку 20 ст. та створила підґрунтя для подальшого розвитку морської інженерної освіти в Україні.
Scientific Research Center Lukomorie
Title: Кораблебудівна освіта Російської імперії кінця 18 – початку 20 ст.
Description:
Метою дослідження є комплексний аналіз становлення та розвитку системи кораблебудівної освіти у Російській імперії наприкінці 18 – на початку 20 ст.
, визначення її організаційних засад і змісту професійної підготовки, характеристика основних навчальних закладів, що здійснювали підготовку кораблебудівних кадрів, виявлення особливостей функціонування основних освітніх центрів у компаративному вимірі.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснено комплексний історико-порівняльний аналіз розвитку кораблебудівної освіти Російської імперії як цілісної системи професійної підготовки інженерних і технічних кадрів.
Простежено еволюцію навчальних закладів від ремісничої моделі учнівства на адміралтейських верфях до формування багаторівневої державної системи спеціалізованої морської інженерної освіти.
Визначено основні етапи розвитку кораблебудівної освіти, охарактеризовано діяльність навчальних закладів, що забезпечували фахівцями кораблебудівну галузь у двох центрах – Балтійському та Чорноморському.
Уперше у компаративному вимірі розкрито відмінності між Балтійською та Чорноморською моделями кораблебудівної освіти.
Висновки.
Встановлено, що розвиток кораблебудівної освіти був невід’ємною складовою модернізаційних процесів і визначався потребами військово-морського флоту та суднобудівної промисловості.
Заснування Училищ корабельної архітектури наприкінці 18 ст.
започаткувало інституціоналізацію професійної підготовки кораблебудівників, а подальші реформи сприяли переходу до системної інженерної освіти, що поєднувала фундаментальну теоретичну підготовку з виробничою практикою.
Доведено, що наприкінці 19 – на початку 20 ст.
сформувалася багаторівнева система підготовки робітників, техніків та інженерів, інтегрована з діяльністю суднобудівних підприємств.
Встановлено, що Петербурзько-Кронштадтський центр сформувався як головний осередок підготовки інженерної еліти та розвитку кораблебудівної науки, тоді як Миколаївський (Чорноморський) центр спеціалізувався на практичній підготовці технічних кадрів і забезпеченні виробничих потреб суднобудівних підприємств чорноморського регіону.
Незважаючи на регіональні особливості та численні організаційні реформи, обидва центри функціонували як взаємодоповнюючі елементи єдиної державної системи кораблебудівної освіти, що забезпечила технічну модернізацію суднобудування наприкінці 19 – на початку 20 ст.
та створила підґрунтя для подальшого розвитку морської інженерної освіти в Україні.

Related Results

Аналіз фінансової політики Російської імперії в історико-економічних дослідженнях П. П. Мігуліна
Аналіз фінансової політики Російської імперії в історико-економічних дослідженнях П. П. Мігуліна
У статті досліджуються основні етапи життєдіяльності та наукова спадщина професора Харківського університету П. П. Мігуліна (1870–1948). Метою статті є аналіз наукових і публіцисти...
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ АНТИЧНОГО МІФУ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ОПЕРНОМУ МИСТЕЦТВІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ АНТИЧНОГО МІФУ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ОПЕРНОМУ МИСТЕЦТВІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Мета дослідження. Метою роботи є виявлення особливостей втілення античної теми у французькій опері кінця ХІХ – початку ХХ століття, визначення її ідейно-естетичного змісту та ролі ...
Духовенство українських єпархій Російської Православної Церкви в духовно-національному відродженні (1907-1914 рр.)
Духовенство українських єпархій Російської Православної Церкви в духовно-національному відродженні (1907-1914 рр.)
Після Першої російської революції 1905-1907 рр. в українських єпархіях Російської Православної Церкви (РПЦ) відбувається активізація і радикалізація церковно-реформаторського руху....
Рецензія
Рецензія
КНИГА З ІСТОРІЇ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА У СЛОВ’ЯНСЬКИХ КРАЇНАХ Translation Theories in the Slavic countries / ed. by A. Ceccherelli, L. Constantino, C. Diddi. – Salerno, 2015. – 231 p. ...
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ В СПЕЦІАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ПОДІЛЛЯ В ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХ СТОЛІТТЯ
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ В СПЕЦІАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ПОДІЛЛЯ В ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХ СТОЛІТТЯ
Музична освіта є основним компонентом у розвитку особистості музиканта, що спонукало авторів до вибору цієї теми. На основі опрацьованих наукових праць, зокрема архівних матеріалів...
Консервативне лікування хворих із вторинним адгезивним капсулітом плечового суглоба
Консервативне лікування хворих із вторинним адгезивним капсулітом плечового суглоба
Актуальність. Вторинний адгезивний капсуліт аналогічно до ідіопатичного адгезивного капсуліту супроводжується потовщенням та втратою еластичності капсули плечового суглоба. Тактика...
DE NOBIS NON NOBIS: ПРЕСЛІВ’Я ДО «МОЄМУ КРИТИКОВІ» ОМЕЛЯНА ОГОНОВСЬКОГО
DE NOBIS NON NOBIS: ПРЕСЛІВ’Я ДО «МОЄМУ КРИТИКОВІ» ОМЕЛЯНА ОГОНОВСЬКОГО
Стаття є супровідною до переопублікації знакового тексту в історії українського літературознавства кінця ХІХ століття: «Моєму критикові. Відповідь А. Пипінові на його статтю “Особа...
ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
У статті вперше у вітчизня­ному історико-правовому дискурсі розкривається історіографічний та політико-правовий зміст україн­ської політичної традиції фронтиру. Позаяк політична ан...

Back to Top