Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

ПОЛІФОНІЧНА ФАКТУРА ЯК ТЕКСТОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК ФОРТЕПІАННИХ ТВОРІВ

View through CrossRef
Мета роботи. У статті досліджуються особливості відтворення поліфонії в фортепіанній музиці різних епох та стильових засад з позицій текстологічного підходу. Методологія дослідження передбачає використання музикознавчого та виконавського підходів; важливими є музично-аналітичний, текстологічний та компаративний методи. Наукова новизна роботи постає у виявленні ролі поліфонії у тексті фортепіанних творів як фактурної організації, жанрово-формотворних та мисленнєвих принципів. Висновки. Поліфонія як тип музичної фактури, заснований на рівноправній взаємодії самостійних голосів, виступає невід’ємною частиною світової музичної спадщини від фольклорних традицій до вершин академічного мистецтва. Поліфонія є іманентною властивістю фортепіанної гри, що проявляється у: багатошаровості фактури (фортепіано здатне імітувати звучання цілого оркестру, де кожен «голос» має власну теситуру, тембр та динаміку); самостійності виконання й прослуховування ліній (на відміну від «монодичних» інструментів, піаніст втілює кілька мелодійних ліній одночасно, що потребує високого рівня поліфонічного мислення та координації); диференціації звуку (іманентною рисою фортепіанної майстерності є здатність вести кожен голос з різною артикуляцією і силою звуку); педалізації (використання правої педалі дозволяє поєднувати звуки, що фізично не можуть бути утримані пальцями, створюючи складні гармонічні та поліфонічні напластування). Саме завдяки цим властивостям фортепіано стало ідеальним інструментом для виконання як строгої поліфонії (наприклад, фуги Баха), так і прихованої поліфонії романтиків, найскладніших поєднань гомофонно-поліфонічних змішаних фактур та поліфонії пластів ХХ століття. Фуга відіграє важливу драматургічно-композиційну роль у сонатному циклі, не лише динамізуючи його та слугуючи потужним засобом вагомого підсумку всього драматичного розвитку твору, а й свого роду централізує навколо себе інші частини, таким чином наділяючи сонату контекстуальними стильовими варіантами для виконавської інтерпретації.
Title: ПОЛІФОНІЧНА ФАКТУРА ЯК ТЕКСТОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК ФОРТЕПІАННИХ ТВОРІВ
Description:
Мета роботи.
У статті досліджуються особливості відтворення поліфонії в фортепіанній музиці різних епох та стильових засад з позицій текстологічного підходу.
Методологія дослідження передбачає використання музикознавчого та виконавського підходів; важливими є музично-аналітичний, текстологічний та компаративний методи.
Наукова новизна роботи постає у виявленні ролі поліфонії у тексті фортепіанних творів як фактурної організації, жанрово-формотворних та мисленнєвих принципів.
Висновки.
Поліфонія як тип музичної фактури, заснований на рівноправній взаємодії самостійних голосів, виступає невід’ємною частиною світової музичної спадщини від фольклорних традицій до вершин академічного мистецтва.
Поліфонія є іманентною властивістю фортепіанної гри, що проявляється у: багатошаровості фактури (фортепіано здатне імітувати звучання цілого оркестру, де кожен «голос» має власну теситуру, тембр та динаміку); самостійності виконання й прослуховування ліній (на відміну від «монодичних» інструментів, піаніст втілює кілька мелодійних ліній одночасно, що потребує високого рівня поліфонічного мислення та координації); диференціації звуку (іманентною рисою фортепіанної майстерності є здатність вести кожен голос з різною артикуляцією і силою звуку); педалізації (використання правої педалі дозволяє поєднувати звуки, що фізично не можуть бути утримані пальцями, створюючи складні гармонічні та поліфонічні напластування).
Саме завдяки цим властивостям фортепіано стало ідеальним інструментом для виконання як строгої поліфонії (наприклад, фуги Баха), так і прихованої поліфонії романтиків, найскладніших поєднань гомофонно-поліфонічних змішаних фактур та поліфонії пластів ХХ століття.
Фуга відіграє важливу драматургічно-композиційну роль у сонатному циклі, не лише динамізуючи його та слугуючи потужним засобом вагомого підсумку всього драматичного розвитку твору, а й свого роду централізує навколо себе інші частини, таким чином наділяючи сонату контекстуальними стильовими варіантами для виконавської інтерпретації.

Related Results

ЖАНР ПАРАФРАЗИ ТА ТРАНСКРИПЦІЇ У ФОРТЕПІАННОМУ ВИКОНАВСТВІ
ЖАНР ПАРАФРАЗИ ТА ТРАНСКРИПЦІЇ У ФОРТЕПІАННОМУ ВИКОНАВСТВІ
Метою роботи є дослідження жанру парафрази у фортепіанному виконавстві. Для досягнення мети визначено наступні завдання: визначити теоретичну сутність жанру парафрази; визначити ха...
Мистецькі інновації Олега Денисенка: технологічні пошуки
Мистецькі інновації Олега Денисенка: технологічні пошуки
У статті розглянуто творчість сучасного українського художника Олега Денисенка та його інноваційний патентований винахід, який містить у собі поєднання художніх прийомів естампа, с...
ДУЕТИ ДЛЯ ЯНЦИНЯ ТА ФОРТЕПІАНО В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МУЗИЦІ: ТЕОРЕТИКО-ВИКОНАВСЬКИЙ ПОГЛЯД
ДУЕТИ ДЛЯ ЯНЦИНЯ ТА ФОРТЕПІАНО В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МУЗИЦІ: ТЕОРЕТИКО-ВИКОНАВСЬКИЙ ПОГЛЯД
У статті розглянуто особливості дуетів для янциня та фортепіано сучасних китайських композиторів Ван Се та Ван Даньхуна. Визначено, що камерно-інструментальна творчість є відносно ...
NOVELISTICS OF HALYNA ZHURBA: DIFFUSION OF THE GENRE
NOVELISTICS OF HALYNA ZHURBA: DIFFUSION OF THE GENRE
Мета. Мала проза кінця ХІХ – початку ХХ століття вражає експериментальністю письма, жанровою еклектикою, моди-фікацією жанру, інтертекстуальністю. Мета статті – на прикладі творів ...
Ранні концепції cонатної форми у фортепіанних сонатах китайських композиторів
Ранні концепції cонатної форми у фортепіанних сонатах китайських композиторів
Стаття присвячена вивченню музичних форм сонат для фортепіано китайських композиторів старшої генерації. Мета роботи – дослідити структуру однієї музичної форми (сонатної або сонат...
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОМПОЗИЦІЙ ДЛЯ АЛЬТА СОЛО ХХ СТОЛІТТЯ (на прикладі Сонати для альта соло Віллі Буркхарда)
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОМПОЗИЦІЙ ДЛЯ АЛЬТА СОЛО ХХ СТОЛІТТЯ (на прикладі Сонати для альта соло Віллі Буркхарда)
Мета статті – виявлення низки виконавських особливостей сучасних академічних творів для альта соло, написаних у ХХ столітті. Ціллю публікації є також популяризація репертуару для а...
ОСОБЛИВОСТІ ФАГОТОВОГО РЕПЕРТУАРУ КОМПОЗИТОРІВ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТТЯ
ОСОБЛИВОСТІ ФАГОТОВОГО РЕПЕРТУАРУ КОМПОЗИТОРІВ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТТЯ
Мета роботи – дослідити особливості та шляхи розвитку репертуару для фагота впродовж XX–XI ст. Методологія дослідження спирається на джерелознавчий, історичний музикознавчий та ком...
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЯК ЧИННИК ЖАНРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ СОЛЬНИХ ТВОРІВ ДЛЯ АЛЬТА (на прикладі композицій Ж. Колодуб та Н. Боєвої)
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЯК ЧИННИК ЖАНРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ СОЛЬНИХ ТВОРІВ ДЛЯ АЛЬТА (на прикладі композицій Ж. Колодуб та Н. Боєвої)
Мета статті – дослідження найбільш характерних інтерпретаційних репрезентант, що впливають на виявлення жанрових рис творів сучасної репертуарної палітри музики для альта, на прикл...

Back to Top