Інвестиційна привабливість Свічанської та Межигірської нафтогазоносних ділянок зони Кросно

У статті в тезовій формі викладено погляди автора на перспективи нафтогазоносності північно-західної частини зони Кросно, в межах якої Міністерством енергетики України оголошено конкурс на укладення угод про розподіл вуглеводневої продукції на двох ділянках. На відміну від інших дослідників, які дотримуються поглядів про традиційні поклади нафти та газу в антиклінальних і тектонічно екранованих пастках, автор припускає наявність нетрадиційних зональних покладів вуглеводнів у низькопористих теригенних колекторах олігоцену на глибинах понад 2,5 км, з якими можуть співіснувати і традиційні поклади нафти та газу. Автор арґументує запропоновану модель низькими фільтраційно-ємнісними властивостями порід-колекторів, надгідростатичними пластовими тисками, катагенетичною зрілістю порід, гідрогеологічними параметрами. Колекторські властивості пісковиків низькі. Середні значення відкритої пористості зменшуються від 7–9 % на глибинах 2,0–2,5 км до 3–5 % на глибинах 4,5–5,0 км. Проникність порід становить приблизно 0,01–0,02 мД, зазвичай менше 0,01 мД. На суміжних територіях Польщі в зоні Кросно встановлено 15 родовищ нафти та газу. На українській території відкрито єдине поки що газове родовище Люта. Крім того, із свердловин Боринської, Бітлянської, Жденіївської площ отримано численні короткочасні газопрояви з дебітами від 0,2 тис. м³/добу до аварійних викидів з розрахунковими припливами до 500 тис. м³/добу. У покладах, починаючи з глибини приблизно 2,5 км, зафіксовано надгідростатичні пластові тиски з коефіцієнтом аномальності від 1,25 до 1,56. За ступенем перетворення органічної речовини породи олігоцену на глибинах близько 4 км досягають нижньої частини зони утворення нафти, а на глибинах понад 5 км знаходяться у верхній частині зони газогенерації. Спрогнозована просторова зональність перспективних товщ за типом вуглеводневих флюїдів. Підраховані ресурси та видобувні запаси газу нетрадиційних покладів.