Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

Сенаторська ревізія 1799–1800 рр. у Правобережній Україні

View through CrossRef
Метою статті є аналіз процесу організації верховною владою сенаторської ревізії в рамках посилення імперської влади, для контролю передусім судової сфери. На основі архівних матеріалів необхідно визначити хід та наслідки ревізування та вплив на процес проведення одного з ревізорів – представника місцевої еліти графа Ю. Іллінського. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-системного, історико-типологічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що дозволило зосередитися на організації, ходу та наслідках проведення сенаторської ревізії 1799–1800 рр. у правобережних губерніях. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні організації, проведення та результатів сенаторської ревізії 1799–1800 рр. у правобережних Київській, Подільській і Волинській губерніях. Аналіз діяльності одного з ревізорів – графа Ю. Іллінського, представника волинського нобілітету, доводить, що використовуючи повноваження для вирішення своїх партикулярних справ і зведення рахунків з місцевими чиновниками, він переконував місцеву шляхту в прихильному ставленні до них верховної влади. Визначено, що сенаторська ревізія не мала наслідків, а відданого під суд подільського віцегубернатора О. Кршижановського виправдано. Висновки. Заради посилення контролю за діяльністю місцевих органів влади та суду, Павлом І організовано сенаторську ревізію всієї імперії упродовж 1799–1800 рр. Це була перша інспекція на приєднаних правобережних територіях. Верховна влада у рамках регіональної політики пошуку компромісу з місцевою елітою призначила одним з ревізорів представника волинського нобілітету – графа Ю. Іллінського. Проте сенатор поставився до посади ревізора як до своєрідної синекури. Використовуючи високий статус, він передусім вирішував свої партикулярні справи та зводив рахунки зі своїми ворогами з числа приїжджих чиновників. Такі дії знаходили підтримку в середовищі місцевої шляхти. Порушивши розпорядження Павла І бути інспектором, графа Ю. Іллінського відкликали до столиці. По суті, ревізія не дала жодних результатів, навіть обвинувачений подільський віцегубернатор О. Кршижановський після 15-місячного слідства був виправданий. Усе ж головної мети – показати місцевій еліті, що вона може розраховувати на захист верховної влади від свавілля місцевих адміністраторів, досягнуто.
Title: Сенаторська ревізія 1799–1800 рр. у Правобережній Україні
Description:
Метою статті є аналіз процесу організації верховною владою сенаторської ревізії в рамках посилення імперської влади, для контролю передусім судової сфери.
На основі архівних матеріалів необхідно визначити хід та наслідки ревізування та вплив на процес проведення одного з ревізорів – представника місцевої еліти графа Ю.
 Іллінського.
Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-системного, історико-типологічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що дозволило зосередитися на організації, ходу та наслідках проведення сенаторської ревізії 1799–1800 рр.
у правобережних губерніях.
Наукова новизна роботи полягає у дослідженні організації, проведення та результатів сенаторської ревізії 1799–1800 рр.
у правобережних Київській, Подільській і Волинській губерніях.
Аналіз діяльності одного з ревізорів – графа Ю.
 Іллінського, представника волинського нобілітету, доводить, що використовуючи повноваження для вирішення своїх партикулярних справ і зведення рахунків з місцевими чиновниками, він переконував місцеву шляхту в прихильному ставленні до них верховної влади.
Визначено, що сенаторська ревізія не мала наслідків, а відданого під суд подільського віцегубернатора О.
 Кршижановського виправдано.
Висновки.
Заради посилення контролю за діяльністю місцевих органів влади та суду, Павлом І організовано сенаторську ревізію всієї імперії упродовж 1799–1800 рр.
Це була перша інспекція на приєднаних правобережних територіях.
Верховна влада у рамках регіональної політики пошуку компромісу з місцевою елітою призначила одним з ревізорів представника волинського нобілітету – графа Ю.
 Іллінського.
Проте сенатор поставився до посади ревізора як до своєрідної синекури.
Використовуючи високий статус, він передусім вирішував свої партикулярні справи та зводив рахунки зі своїми ворогами з числа приїжджих чиновників.
Такі дії знаходили підтримку в середовищі місцевої шляхти.
Порушивши розпорядження Павла І бути інспектором, графа Ю.
 Іллінського відкликали до столиці.
По суті, ревізія не дала жодних результатів, навіть обвинувачений подільський віцегубернатор О.
 Кршижановський після 15-місячного слідства був виправданий.
Усе ж головної мети – показати місцевій еліті, що вона може розраховувати на захист верховної влади від свавілля місцевих адміністраторів, досягнуто.

Related Results

Хронічні запальні захворювання кишечника: особливості епідеміології в Україні
Хронічні запальні захворювання кишечника: особливості епідеміології в Україні
Актуальність. Реєструється збільшення кількості хворих на хронічні запальні захворювання кишечника (ХЗЗК), що характеризуються як системними проявами, так і поліморбідним перебігом...
Концептуальні підходи до сутності організаційно-правового механізму гендерної політики в Україні
Концептуальні підходи до сутності організаційно-правового механізму гендерної політики в Україні
Проаналізовано специфіку класифікації механізмів гендерної політики в Україні. Досліджено концептуальні підходи до сутності організаційно-правового механізму гендерної політики в У...
Медико-соціальна експертиза військовослужбовців: організація та особливості проведення в умовах военного стану
Медико-соціальна експертиза військовослужбовців: організація та особливості проведення в умовах военного стану
Вступ. В умовах збройної агресії РФ, тривалості бойових дій, можна прогнозувати суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які будуть направлятися для освічення до медико-со...
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДОБОРУ НА ПОСАДУ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО В УКРАЇНІ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДОБОРУ НА ПОСАДУ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО В УКРАЇНІ
Актуальність статті полягає в тому, що у процесі реформування правоохоронної системи України державою були сформульовані у тому числі засади нової кадрової політики Міністерства вн...
ОЦІНКА РЕГУЛЯТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ
ОЦІНКА РЕГУЛЯТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ
Метою статті є оцінка регулятивного потенціалу податку на прибуток підприємств в Україні та розробка пропозицій щодо підвищення його ефективності. Методологічною основою досліджен...
ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ
ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ
Актуальність теми дослідження. Розвинуті країни світу, спираючись на потужний інноваційний потенціал та розроблені методи впливу, бажають наростити свої переваги і отримані нагрома...
СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ ТА ДОСТУПНОСТІ ДО ФІНАНСОВИХ ПРОДУКТІВ
СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ ТА ДОСТУПНОСТІ ДО ФІНАНСОВИХ ПРОДУКТІВ
У статті досліджено сутність фінансової інклюзії та доступність до фінансових продуктів. Визначено зв’язок поняття фінансової інклюзії з концепцією стійких фінансів. Досліджено зв’...
СУЧАСНА МОДЕЛЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЛІСОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
СУЧАСНА МОДЕЛЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЛІСОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
Стаття досліджує стан інвестування в лісопромисловий та лісогосподарський комплекс України. Виокремлено пріоритетність лісопромисловості як реалізатора економіко-соціального, рекре...

Back to Top