Javascript must be enabled to continue!
Сенаторська ревізія 1799–1800 рр. у Правобережній Україні
View through CrossRef
Метою статті є аналіз процесу організації верховною владою сенаторської ревізії в рамках посилення імперської влади, для контролю передусім судової сфери. На основі архівних матеріалів необхідно визначити хід та наслідки ревізування та вплив на процес проведення одного з ревізорів – представника місцевої еліти графа Ю. Іллінського. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-системного, історико-типологічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що дозволило зосередитися на організації, ходу та наслідках проведення сенаторської ревізії 1799–1800 рр. у правобережних губерніях. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні організації, проведення та результатів сенаторської ревізії 1799–1800 рр. у правобережних Київській, Подільській і Волинській губерніях. Аналіз діяльності одного з ревізорів – графа Ю. Іллінського, представника волинського нобілітету, доводить, що використовуючи повноваження для вирішення своїх партикулярних справ і зведення рахунків з місцевими чиновниками, він переконував місцеву шляхту в прихильному ставленні до них верховної влади. Визначено, що сенаторська ревізія не мала наслідків, а відданого під суд подільського віцегубернатора О. Кршижановського виправдано. Висновки. Заради посилення контролю за діяльністю місцевих органів влади та суду, Павлом І організовано сенаторську ревізію всієї імперії упродовж 1799–1800 рр. Це була перша інспекція на приєднаних правобережних територіях. Верховна влада у рамках регіональної політики пошуку компромісу з місцевою елітою призначила одним з ревізорів представника волинського нобілітету – графа Ю. Іллінського. Проте сенатор поставився до посади ревізора як до своєрідної синекури. Використовуючи високий статус, він передусім вирішував свої партикулярні справи та зводив рахунки зі своїми ворогами з числа приїжджих чиновників. Такі дії знаходили підтримку в середовищі місцевої шляхти. Порушивши розпорядження Павла І бути інспектором, графа Ю. Іллінського відкликали до столиці. По суті, ревізія не дала жодних результатів, навіть обвинувачений подільський віцегубернатор О. Кршижановський після 15-місячного слідства був виправданий. Усе ж головної мети – показати місцевій еліті, що вона може розраховувати на захист верховної влади від свавілля місцевих адміністраторів, досягнуто.
Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University
Title: Сенаторська ревізія 1799–1800 рр. у Правобережній Україні
Description:
Метою статті є аналіз процесу організації верховною владою сенаторської ревізії в рамках посилення імперської влади, для контролю передусім судової сфери.
На основі архівних матеріалів необхідно визначити хід та наслідки ревізування та вплив на процес проведення одного з ревізорів – представника місцевої еліти графа Ю.
Іллінського.
Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-системного, історико-типологічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що дозволило зосередитися на організації, ходу та наслідках проведення сенаторської ревізії 1799–1800 рр.
у правобережних губерніях.
Наукова новизна роботи полягає у дослідженні організації, проведення та результатів сенаторської ревізії 1799–1800 рр.
у правобережних Київській, Подільській і Волинській губерніях.
Аналіз діяльності одного з ревізорів – графа Ю.
Іллінського, представника волинського нобілітету, доводить, що використовуючи повноваження для вирішення своїх партикулярних справ і зведення рахунків з місцевими чиновниками, він переконував місцеву шляхту в прихильному ставленні до них верховної влади.
Визначено, що сенаторська ревізія не мала наслідків, а відданого під суд подільського віцегубернатора О.
Кршижановського виправдано.
Висновки.
Заради посилення контролю за діяльністю місцевих органів влади та суду, Павлом І організовано сенаторську ревізію всієї імперії упродовж 1799–1800 рр.
Це була перша інспекція на приєднаних правобережних територіях.
Верховна влада у рамках регіональної політики пошуку компромісу з місцевою елітою призначила одним з ревізорів представника волинського нобілітету – графа Ю.
Іллінського.
Проте сенатор поставився до посади ревізора як до своєрідної синекури.
Використовуючи високий статус, він передусім вирішував свої партикулярні справи та зводив рахунки зі своїми ворогами з числа приїжджих чиновників.
Такі дії знаходили підтримку в середовищі місцевої шляхти.
Порушивши розпорядження Павла І бути інспектором, графа Ю.
Іллінського відкликали до столиці.
По суті, ревізія не дала жодних результатів, навіть обвинувачений подільський віцегубернатор О.
Кршижановський після 15-місячного слідства був виправданий.
Усе ж головної мети – показати місцевій еліті, що вона може розраховувати на захист верховної влади від свавілля місцевих адміністраторів, досягнуто.
Related Results
Медико-соціальна експертиза військовослужбовців: організація та особливості проведення в умовах военного стану
Медико-соціальна експертиза військовослужбовців: організація та особливості проведення в умовах военного стану
Вступ. В умовах збройної агресії РФ, тривалості бойових дій, можна прогнозувати суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які будуть направлятися для освічення до медико-со...
АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИХ ГРУП В УКРАЇНІ
АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИХ ГРУП В УКРАЇНІ
Метою статті є дослідження сучасного стану нормативно-правового механізму державного регулювання інноваційного розвитку торгово-промислових груп в Україні. Методологічну основу роб...
Підприємницький сектор науки: український вимір
Підприємницький сектор науки: український вимір
Досліджено сучасний стан підприємницького сектору науки в Україні. Основними джерелами інформації для аналізу є зарубіжні та вітчизняні наукові публікації, статистичні та електронн...
БРУЦЕЛЬОЗ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
БРУЦЕЛЬОЗ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Мета дослідження: на підставі даних сучасної літератури проаналізувати епідеміологічні особливості бруцельозу, поширеність, захворюваність населення, клінічний перебіг, діагностик...
Екологічна безпека продуктів агропродовольчої сфери
Екологічна безпека продуктів агропродовольчої сфери
У статті розглянуто теоретичні аспекти екологічної безпеки продуктів агропродовольчої сфери. Проведено дослідження законодавчої бази регулювання випуску екологічно безпечних продук...
НОВІША ІСТОРІЯ УКРАЇНИ У ВІРШАХ ТА ПЕРЕКЛАДАХ. РОЗДУМИ НАД ЗБІРКОЮ ПОЕЗІЙ: Poeti d'Ucraina a cura di Alessandro Achilli e Yaryna Grusha Possamai. Milano: Mondadori, 2022, 250 p.
НОВІША ІСТОРІЯ УКРАЇНИ У ВІРШАХ ТА ПЕРЕКЛАДАХ. РОЗДУМИ НАД ЗБІРКОЮ ПОЕЗІЙ: Poeti d'Ucraina a cura di Alessandro Achilli e Yaryna Grusha Possamai. Milano: Mondadori, 2022, 250 p.
Стаття є розгорнутою рецензією на антологію української поезії, що вийшла друком в Мілані (Італія) в 2022 році двома мовами: українською та італійською. Особливість антології по...
Структура конституційно-правового статусу дитини в Україні
Структура конституційно-правового статусу дитини в Україні
У статті аналізуються особливості наукових досліджень структури конституційно-правового статусу дитини в Україні з урахуванням сучасних тенденцій і міжнародних стандартів. Аргумент...
Тенденції материнської смертності в Україні та її основні чинники
Тенденції материнської смертності в Україні та її основні чинники
Показник материнської смертності вважають інтегрованим індикатором репродуктивного здоров’я жінок, який відображає не лише стан загального здоров’я, якість медичної допомоги вагітн...

