Клінічно-організаційні особливості надання травматологічної допомоги пораненим із дефектами м’яких тканин при вогнепальних та мінно-вибухових ушкодженнях кінцівок

Мета дослідження: покращити результати надання травматологічної допомоги пораненим із дефектами м’яких тканин на основі впровадження диференційованої хірургічної тактики закриття ран на етапах медичної евакуації (ЕМЕ). Матеріали та методи. Загальний масив дослідження становили 2051 поранений з осколковими, кульовими та мінно­вибуховими ушкодженнями кінцівок, що трапилися з квітня 2014 р. по вереснь 2016 р. Визначення хірургічної тактики закриття дефектів м’яких тканин здійснювали на основі метричної класифікації з урахуванням площі, обсягу й анатомічних зон ушкодження. Результати. Поєднання метричних характеристик ранових дефектів за площею, обсягом із локалізацією поранень в єдину класифікацію дозволило запропонувати комплексний підхід до сортування поранених на ЕМЕ і визначити подальшу хірургічну тактику закриття дефектів м’яких тканин. Відповідно до сортувально­евакуаційного призначення поранених із вогнепальними ушкодженнями стопи та кисті (третя зона ушкодження) лікували в спеціалізованих центрах ІІІ та IV рівнів. При середніх та великих ранах стегна, гомілки, плеча та передпліччя медичну допомогу надавали на ЕМЕ ІІ та ІІІ рівнів, при великих та надвеликих ранах означеної локалізації — в спеціалізованих клініках IV рівня. Висновки. Впровдження диференційованої хірургічної тактики в поранених із дефектами м’яких тканин дозволило покращити функціональні результати: збільшити питому вагу добрих — з 46,9 до 53,7 %, зменшити відносну кількість незадовільних — з 18,8 до 11,6 %.