Ойкос в Ольвії пізньоархаїчного часу

Статтю присвячено публікації матеріалів новітніх розкопок в Ольвії та їх аналітичному узагальненню. Досліджено будівельний комплекс, який складався з окремих об’єктів, що встановлено на підставі вивчення особливостей їх будівельної техніки, встановлення синхронності їх появи та загибелі, аналізу археологічного матеріалу, що складався з керамічних виробів та археозоологічних решток. У результаті вдалося об’єднати ці об’єкти в єдиний комплекс, який містив низку споруд, поєднував житлові та господарські функції, і був пристосований для проживання однієї сім’ї. Такий архітектурно-будівельний комплекс інтерпретовано як міський ойкос. Метою роботи є публікація матеріалів через призму міждисциплінарного підходу з використанням декількох методів досліджень, що вперше застосовано до вивчення археологічних матеріалів раннього часу з Ольвії. Вказана методологія дозволила отримати принципово нові результати стосовно архітектурно-будівельного та господарчого розвитку Ольвії у пізньоархаїчний час. Останні полягали у поєднанні частково заглибленої житлової споруди з низкою наземних об’єктів у єдиний житлово-господарчий комплекс. Наукова новизна полягає у встановленні для міської забудови Ольвії кінця першого століття її існування тих рис архітектурно-планувального розвитку, що вже відомі для синхронної забудови Борисфена та були запозиченими із метрополії, проте із урахуванням місцевої специфіки. Висновки. Встановлено наявність в Ольвії ойкоса, який був, найімовірніше, характерний для міського будівництва у пізньоархаїчний час. Це житлово-господарчий комплекс, що складався з основних (внутрішнє подвір’я, огорожа, житло) та додаткових (вогнище, господарча яма) елементів забудови. Спростовано поширений висновок про примітивність раннього етапу міського будівництва заглибленими спорудами, оскільки відкриті кам’яні конструкції демонструють високу якість кам’янотесної справи поряд із вмілим поєднанням різних матеріалів – камінь і цегла-сирець. Наявність у місті ойкосів у найраніший період його існування загалом відповідає тим принципам міської забудови, що були відомі у метрополії, а також у Борисфені. «Кухонний набір» фауністичних решток підтвердив наявність окремого житлово-господарчого комплексу, в якому приготування їжі здійснювалося на вогнищі у дворі, а припаси зберігалися в ямі, натомість напівзаглиблена споруда призначалася для проживання сім’ї. Фінансування. Дослідження здійснено у рамках науково-дослідної роботи Відділу археології Нижнього Побужжя НІАЗ «Ольвія» НАН України «Античне місто та його хора у Північно-Західному Причорномор’ї» (0124U003377).