ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСТВА ТА НАВЧАННЯ ГРИ НА УДАРНИХ ІНСТРУМЕНТАХ У СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ В «ЕПОХУ СКОМОРОХІВ»

Мета роботи – визначити значення ударних інструментів і музич- ної освіти в «епоху скоморохів» з IX–XVII століття у народів східних слов’ян. Методологія дослідження. У процесі написання роботи вико- ристовувалися такі методи дослідження: дедукції, індукції, метод по- рівняльного аналізу, проблемно-хронологічного аналізу. Наукова новиз- на. У статті вперше розглядається музичне мистецтво скоморохів у східних слов’ян із позиції становлення та формування виконавства та навчання на ударних інструментах у цей період. Висновки. З появою рукописних джерел, а також пам’яток образотворчого мистецтва, які частково відображали різні сторони життя східних слов’ян, ми можемо стверджувати про існування на території Київської Русі різ- номаніття музичних інструментів, серед яких важливе місце займали ударні. Різні ударні інструменти мали в основному одну загальну назву, характерну саме для цієї категорії інструментів. Разом із тим вже в цей час можна умовно поділити ударні на кілька груп інструментів, кожна з яких більшою чи меншою мірою виконувала певну роль і засто- совувалася в різноманітних видах діяльності людини. Скоморошество, починаючи з IX століття, являє собою окремий вид професійної діяль- ності цілого прошарку населення суспільства. Про існування системної освіти в «епоху скоморохів» ми не можемо стверджувати, бо вона була тільки на початкових етапах свого становлення. Навчання як складова частина освіти проходило в руслі неписьменної традиції, передавалося від майстра до учня з покоління в покоління. Одним з основних способів для отримання музичних знань і досвіду було переймання стилю гри, ви- конавських прийомів майстра. На цьому етапі склалися дві форми осві- ти: самоосвіта й індивідуально-вибіркова освіта. Скоморошество як феномен культури займало важливе місце в суспільному житті людей. Разом із тим самі потішники стали об’єктом «неприязні», заборони з боку держави та церкви, про що свідчать нормативні акти, церков- но-правові документи та інші джерела. Мистецтво скоморохів – без- сумнівно, яскраве явище на Русі, яке, незважаючи на згасання в середи- ні XVII століття, отримує новий виток розвитку, трансформуючись в інші форми.