Javascript must be enabled to continue!
Абстрактні мотиви у творчості Геннадія Пугачевського
View through CrossRef
Творчість київського художника Геннадія Пугачевського (1966 р.н.) є на сьогоднішній день однією з найперспективніших тем для вивчення в площині української гуманітаристики. Це матеріал, який висвітлює шлях України до світового культурного простору, бо творчий доробок цього митця є кращим інструментом для арт-інтеграції у зарубіжний художній процес. Г. Пугачевський, як і його батько, Аркадій Пугачевський, є багатопрофільним митцем, що працює у друкованій графіці, акварельному живопису, графічному дизайні, академічному рисунку. У багатьох країнах світу він добре відомий заавдяки своїй графіці малих форм, в першу чергу – екслібрису. Визнання професійного рівня митця підтверджено тим, що він є володарем 14 престижних нагород на міжнародних творчих конкурсах різних рівнів та членом двох профільних англійських спілок – Королівського товариства живописців-графіків та Товариства граверів по дереву. Друкована графіка майстра – це ксилографія, гравюра на пластику, як чорно-біла, так і багатоколірна. Сюжетика як вільної гравюри, так і книжкового знаку різноманітна – міфологічні сюжети, релігійні композиції, портретні штудії, алегоричні сцени тощо. Усі жанри об’єднані однією рисою, що є родзинкою манери митця і робить його стиль безпомилково впізнаваним, – стилізація високого професійного рівня. Тяжіння до застосування символів, знакова мова приводять до доволі частого звернення до абстрактних композицій. Інколи стилізація в сюжетних композиціях настільки сильною, що вони фактично перетворюються на абстрактні образи, у читанні яких глядач є співавтором, що його фантазія продовжує процес образотворення, розпочатий художником. Об’єктом аналізу даної розвідки є саме абстрактні композиції Геннадія Пугачевського як квінтесенція основних характерних ознак його індивідуального стилю.
Municipal Academy of Circus and Variety Arts
Title: Абстрактні мотиви у творчості Геннадія Пугачевського
Description:
Творчість київського художника Геннадія Пугачевського (1966 р.
н.
) є на сьогоднішній день однією з найперспективніших тем для вивчення в площині української гуманітаристики.
Це матеріал, який висвітлює шлях України до світового культурного простору, бо творчий доробок цього митця є кращим інструментом для арт-інтеграції у зарубіжний художній процес.
Г.
Пугачевський, як і його батько, Аркадій Пугачевський, є багатопрофільним митцем, що працює у друкованій графіці, акварельному живопису, графічному дизайні, академічному рисунку.
У багатьох країнах світу він добре відомий заавдяки своїй графіці малих форм, в першу чергу – екслібрису.
Визнання професійного рівня митця підтверджено тим, що він є володарем 14 престижних нагород на міжнародних творчих конкурсах різних рівнів та членом двох профільних англійських спілок – Королівського товариства живописців-графіків та Товариства граверів по дереву.
Друкована графіка майстра – це ксилографія, гравюра на пластику, як чорно-біла, так і багатоколірна.
Сюжетика як вільної гравюри, так і книжкового знаку різноманітна – міфологічні сюжети, релігійні композиції, портретні штудії, алегоричні сцени тощо.
Усі жанри об’єднані однією рисою, що є родзинкою манери митця і робить його стиль безпомилково впізнаваним, – стилізація високого професійного рівня.
Тяжіння до застосування символів, знакова мова приводять до доволі частого звернення до абстрактних композицій.
Інколи стилізація в сюжетних композиціях настільки сильною, що вони фактично перетворюються на абстрактні образи, у читанні яких глядач є співавтором, що його фантазія продовжує процес образотворення, розпочатий художником.
Об’єктом аналізу даної розвідки є саме абстрактні композиції Геннадія Пугачевського як квінтесенція основних характерних ознак його індивідуального стилю.
Related Results
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
Мета дослідження – окреслити головні напрями розвитку та пріоритетні позиції праксеологічного вивчення камерно-вокальної творчості як сфери художньої практики (арт-практики). Метод...
ПРИНЦИП ПОЛІЛОГУ ТА ПОЛІСТИЛІСТИЧНА СВОЄРІДНІСТЬ ФОРТЕПІАННОЇ МОВИ У ТВОРЧОСТІ Г. КАНЧЕЛІ
ПРИНЦИП ПОЛІЛОГУ ТА ПОЛІСТИЛІСТИЧНА СВОЄРІДНІСТЬ ФОРТЕПІАННОЇ МОВИ У ТВОРЧОСТІ Г. КАНЧЕЛІ
Мета даної статті – виявити методичне художнє призначення принципу полілогу в творчості Гії Канчелі, розкрити своєрідність його фортепіанної мови, довести ключове призначення форте...
Антологія польоту у творчості Олега Денисенка
Антологія польоту у творчості Олега Денисенка
Статтю присвячено творчості львівського художника Олега Денисенка. Акцентовано універсальність майстра, що звертається до багатьох видів, жанрів мистецтва, що експериментують із рі...
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЧИННИКИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ОРКЕСТРАЛІЗАЦІЯ ПІСЕННОГО ЖАНРУ
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЧИННИКИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ОРКЕСТРАЛІЗАЦІЯ ПІСЕННОГО ЖАНРУ
Мета дослідження – визначити головні тенденції впливу інструментально-оркестрових чинників на шляхи розвитку та сучасний стан камерно-вокальної творчості. Методологія роботи передб...
ЖАНР ХОРОВОЇ МІНІАТЮРИ У ТВОРЧОСТІ Д. С. ЗАГРЕЦЬКОГО
ЖАНР ХОРОВОЇ МІНІАТЮРИ У ТВОРЧОСТІ Д. С. ЗАГРЕЦЬКОГО
Мета роботи – дослідити концепцію жанру хорової мініатюри в композиторській творчості Д. С. Загрецького. Методологія дослідження спирається на біографічний, історичний, культуролог...
РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ЛЕВА ҐЕЦА (1915–1919)
РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ЛЕВА ҐЕЦА (1915–1919)
Уперше досліджено становлення та розвиток образотворчості Українських Січових Стрільців у рисунках Лева Ґеца (1896–1971 рр.) періоду Першої світової війни, в яких достовірно переда...
СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
Мета роботи – розглянути стильові основи камерно-вокальної творчості Густава Малера як основи побудови цілісної виконавської концепції твору. Методологія дослідження базується на к...
Проблема художнього синтезу у камерно-вокальних циклах Д. Шостаковича.
Проблема художнього синтезу у камерно-вокальних циклах Д. Шостаковича.
Мета статті полягає у визначенні головних чинників художнього синтезу у камерно-вокальній творчості Д. Шостаковича та виявленні характерних жанрових та стильових ознак при вивченні...


