Проблема ксенофобії в історико-філософському дискурсі

В даній роботі розглядається проблема ксенофобії в історико-філософському дискурсі. Автори наголошують, що останнім часом досить актуальним питанням, яке потребує нагального вирішення, є проблема ксенофобії. Певні явища, а саме: нетерпимість, дискримінація, ворожість, інтолерантність, що є проявами ксенофобії, зараз є досить поширеними у суспільстві. Автори також не залишились байдужими до цієї проблеми, бо це є деструктивним проявом діяльності суспільства, певних груп, людини тощо. Основною метою дослідження постало здійснення аналізу осмислення проблеми ксенофобії та її складових у античній та середньовічній філософській спадщині. Автори наголошують, що в структурі категорій «ксенофобія» та «толерантність» лежить бінарна опозиційна система розрізнення «свій-чужий». Дослідники прийшли до висновку, що єдиного визначення поняття «ксенофобія» у сучасній науці не існує. Виходячи з сучасних трактувань даного явища, згідно з його ознаками, автори скорелювали категорії проблеми ксенофобії з феноменом «чужого», проблемою феноменології, яка стала предметом роздумів багатьох філософів. Проаналізувавши певний етап історії людства, зазначили, що проблема відношення до «іншого», «чужого» турбувала людей завжди. У роботі розглянуто формування та сутність цієї опозиції на прикладі середньовічної філософії та філософії епохи Відродження. Зроблено висновок, що поняття ксенофобії є достатньо складним, багаторівневим та не має уніфікованого підходу в сучасному науковому дискурсі щодо його визначення. Крім того, питання ксенофобії, її критерії та способи подолання дійсно є проблемою не лише у науковому дискурсі, але й постає як загроза у соціокультурному бутті сучасної людини. Толерантність, інтолерантність, терпимість – це ті дефініції, які зараз вживаються разом з поняттям ксенофобії у сучасній науці. Важливим результатом дослідження є те, що зазначена проблема в античній та середньовічній філософії є латентною, та має вигляд трактування відношення та співіснування категорій «я» – «інший» або «свій» – «чужий», запровадження «міри», як межі дотичності системи поглядів, цінностей тощо. Ґенеза осмислення проблеми ксенофобії сягає й далі та має перспективи подальших досліджень.