КРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ОРГАНІЗАЦІЙНІ РІШЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ВИМІР

У статті проаналізовано особливості реалізації кризового менеджменту в педагогічних закладах вищої освіти України в умовах воєнного стану, що стала головною системною кризою в країні, адже охоплює всі сфери функціонування освітніх і наукових установ. Автор акцентує увагу на організаційних рішеннях, спрямованих на адаптацію освітнього процесу до кризових ситуацій: упровадження дистанційного навчання, трансформації навчальних планів, забезпечення безперервності навчання попри обмеження, труднощі, руйнування та безперечно потенційну небезпеку для життя та здоров’я учасників освітнього процесу. Висвітлена важливість чітких стратегічних кроків керівництва педагогічного закладу вищої освіти щодо оперативного управління в умовах війни, реагування на загрози, підтримки академічної доброчесності та забезпечення нормативно-правової гнучкості. Окрему увагу приділено соціальному виміру кризового менеджменту закладу вищої освіти: створення умов для психологічної підтримки здобувачів вищої освіти й викладачів, збереження психоемоційної стійкості, підтримки, довіри, злагодженої співпраці в академічній спільноті. З’ясовано, що ефективне антикризове управління в умовах війни потребує інтеграції організаційних і соціальних стратегій для забезпечення безперервності навчання, збереження його якості та підтримки учасників освітнього процесу. Визначено, що саме від чітких та усвідомлених дій, прийнятих рішень залежить досягнення стабільності й злагодженості в підтримці якості освітніх послух в умовах криз.