РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ SPEECH В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ТА МОВЛЕННІ

У статті досліджується концепт SPEECH як одна з базових категорій у когнітивній лінгвістиці, що має багатогранне семантичне навантаження. Метою роботи є встановлення особливостей репрезентації цього концепту в англійській мові та мовленні через аналіз його етимології, лексико-семантичної структури, а також фразеологічних і афористичних проявів. Дослідження ґрунтується на матеріалах тлумачних і фразеологічних словників, а також афоризмів, що містять компонент, пов’язаний із мовленням. Етимологічний аналіз демонструє, що лексема “speech” має англосаксонське походження і є похідною від давньоанглійського дієслова “sprecan” («говорити»). Початкове значення слова мало ономатопеїчний характер і пов’язувалося зі звуконаслідуванням природних звуків. У сучасній англійській мові номінатема “to speak/speech” відображає мовлення як процес і продукт, що втілює внутрішній зміст через артикульовані звуки. У статті запропоновано когнітивну модель мовлення як предикатно-актантної структури, де агенс (мовець) та пацієнс (слухач) взаємодіють за визначених умов (сірконстант), як-от спосіб і мета дії. Аналіз англійських фразеологізмів виявив багатогранність концепту SPEECH у різних аспектах. Фразеологізми, як-от “speak volumes” («говорити без слів») або “silence is golden” («мовчання – золото»), передають не лише лексичне значення, а й культурно специфічне розуміння мовлення. Афоризми, наприклад, “The pen is mightier than the sword” («Перо сильніше за меч»), наголошують на впливовості слова та відповідальності за його використання. Отримані результати підкреслюють, що концепт SPEECH поєднує когнітивні, соціокультурні та комунікативні аспекти, демонструють його значущість для англомовної культури. Отримані результати сприяють глибшому розумінню мовленнєвої діяльності як складного феномену, що об’єднує мову, культуру та мислення.