Кібертехнології та математичне моделювання для пришвидшення петлі Джона Бойда в асиметричній війні

Актуальність статті обумовлена тим, що російсько-українська війна за всіма ознаками є асиметричною і досягти перемоги у ній виключно стандартним силовим протистоянням на полі бою неможливо. Для виграшу у такій війні стороні, що поступається у людських і технічних ресурсах, необхідно застосовувати нові стратегії і тактики, нові технологічні рішення. Одним із таких рішень є застосування кібертехнологій та математичного моделювання для пришвидшення проходження петлі Бойда в асиметричні війні. Метою статті є висвітлення напрямів використання кібертехнологій та математичного моделювання для пришвидшення проходження петлі Джона Бойда в асиметричній війні. Основним підходом до розгляду цієї проблеми визначено дослідження на основі концепції Джона Бойда якості управління військами, яка дає можливість найкраще використовувати свої переваги та зменшувати значущість переваг ворога. У статті розглянуто напрями використання кібертехнологій, а також систем математичного моделювання, на всіх етапах “петлі Бойда”, а саме: спостереження, орієнтації, рішення, дії. Зазначено, що на етапі спостереження варто використовувати системи збирання, зберігання та передавання значних обсягів інформації, які можна використовувати для аналізу та структурування інформації. Такий підхід дозволить на етапі орієнтації (за рахунок зекономленого часу і використовуючи кібертехнології та математичне моделювання) сформувати сукупність альтернативних варіантів раціонального вирішення завдання замість одного, що підвищить якість рішення, яке буде прийняте в подальшому. На етапі прийняття рішень варто використовувати системи підтримки прийняття рішень різного рівня (тактичний, оперативний, стратегічний). Важливо, щоб математичні моделі, закладені в такі системи різного рівня, були узгоджені між собою за вхідними і вихідними даними, завданнями і часом їх вирішення. Такий підхід дасть можливість розробляти в прийнятні терміни каскад узгоджених рішень (на різних рівнях), які уточнюватимуть та доповнюватимуть одне одного. На етапі дій забезпечується виконання рішення (каскаду рішень). Використання кібертехнологій на цьому етапі допоможе скоротити час між прийняттям рішення та його реалізацією. У статті наведено перелік програмних продуктів, які уже використовуються у Збройних Силах України на всіх зазначених вище етапах, і вказано на їхню несумісність між собою та відсутність інтеграції з автоматизованими системами управління, що використовуються на оперативному і стратегічному рівнях. Результати статті доцільно використати під час створення нових та удосконалення наявних систем підтримки прийняття рішень різного рівня (тактичний, оперативний, стратегічний) та автоматизованих систем управління. У перспективі доцільно об’єднати наявні програмні продукти в єдину систему (та нарощувати її), в якій усі математичні моделі мають бути сумісними між собою, користуватись єдиними протоколами оброблення даних, обміну ними, стандартами збереження тощо та готувати (синтезувати) характеристики й управляючі параметри одні для одних.