Вплив промислового кролівництва на навколишнє середовище

У цій оглядовій статті представлені деякі елементи, які дозволяють нам кількісно оцінити основні внески кролівництва у глобальне потепління, забруднення (переважно втрати азоту, тверді частинки в повітрі), водний слід і втрату біорізноманіття. Оскільки переважну більшість м'ясних кролів у світі вирощують у закритих кліткових системах, основна маса досліджень охоплює лише цю систему виробництва. Була зроблена єдина спроба кількісно оцінити вплив на навколишнє середовище альтернативної системи, заснованої на вирощуванні кролів під фотоелектричними панелями. Хоча вона дає певне уявлення про можливі альтернативи, отримані результати не ґрунтуються на реальних даних. Щодо внеску кролівництва у глобальне потепління, то оцінки викидів парникових газів коливаються від 3,13 до 3,25 кг СО2 екв. на одного кроля, що протягом 35 днів (або від 3,78 до 4,04 кг СО2 екв. на кілограм живої ваги). Забруднення, пов'язане з втратами азоту, становило від 40,1 до 59,1 г азоту на кг живої маси. Забруднення повітря, пов'язане з викидами твердих частинок (10 мкм), варіювало від 0,082 до 0,045 мг на м3, і немає даних про вплив на воду, який, ймовірно, знаходиться між тими, що спостерігаються для птахівництва та свинарства. Щодо втрати біорізноманіття, то досліджень реального впливу кролівництва на дику природу (рослинний і тваринний світ) немає. Що стосується викидів парникових газів, то вони можуть бути пов'язані зі зміною землекористування для вирощування сільськогосподарських культур, в основному сої, яка використовується для виробництва кормів. Диких кролів, однак, можна вважати ключовим видом середземноморських чагарників. Для кролівництва (в його нинішньому вигляді) альтернативи, які були випробувані в інших видах тваринництва включаючи інтеграцію рослинництва і тваринництва, агролісомеліорації та агроекології, можуть виявитися неможливими. Поточний соціально-економічний та політичний контекст може обмежити еволюцію існуючих систем виробництва продуктів харчування та розвиток альтернативних моделей. Крім того, сектор кролівництва, принаймні в Європі, стикається зі стійким зниженням попиту. І цей факт, безумовно, не допоможе нам знайти альтернативи, якщо не буде впроваджена політика, спрямована на підтримку необхідної еволюції. Наразі неможливо оцінити вплив альтернативних систем виробництва м'яса кролів на навколишнє середовище. Частково це пов'язано з тим, що вони все ще є рідкісними або експериментальними. По-друге, еталонні методології, що використовуються для оцінки викидів парникових газів, можуть бути недостатньо адаптованими, що призводить до упереджених оцінок. Відсутність гармонізації поточних методологій, що використовуються для оцінки впливу тваринництва на навколишнє середовище, принаймні для методологій оцінки життєвого циклу, є додатковим обмеженням.