Методи соціально-економічної оцінки цифрових технологій

Актуальність проблеми оцінки цифрових технологій полягає в тому, що ХХІ століття називають століттям цифрової економіки. Це відкриває необмежені можливості покращення рівня виробничих і соціальних процесів завдяки швидкому обробленню величезної кількості інформації. Метою статті є удосконалення методології соціально-економічної оцінки цифрових технологій. Методи дослідження: теорія ефективності суспільного виробництва, визначення ефективності інновацій, системний аналіз, зіставлення, принцип «витрати – вигоди». Розроблено методичні засади визначення ефективності створення і впровадження цифрових технологій на основі показника прибутку, що є синтетичним показником суб’єктів підприємництва. Вони ґрунтуються на врахуванні головних переваг цифровізації, які сприяють збільшенню величини ефекту в порівнянні з іншими засобами створення інновацій: зменшення збитків водночас із підвищенням прибутку в результаті прискореного виходу на ринок перспективної продукції, в тому числі принципово нової, що перешкоджає процесам морального старіння товарів; можливість роботи згідно з потребами індивідуального споживача; збільшення швидкості реалізації товарів і, відповідно, обсягів їх продажу внаслідок більш тісного зв’язку з постачальниками та продавцями; розширення функцій та властивостей існуючих товарів і створення на їх основі нової продукції; підвищення якості товарів завдяки як проведенню власних досліджень, так і використанню досвіду інших компаній; оптимізація виробничих процесів; зменшення строків розроблення проєктів; скорочення різних видів витрат; зменшення капіталовкладень на створення нових виробничих потужностей. Показано переваги цифровізації для населення і держави, а також вказано на неоднозначність її ефектів. Поряд із цим підкреслено, що незважаючи на зниження низки витрат, пов’язаних із розробленням інновацій та їх реалізацією, підвищення певних категорій витрат все ж таки відбудеться. Це витрати на оброблення і аналіз величезних обсягів інформації, вивчення ринку, створення конкурентоздатної продукції з новими властивостями, розширення масштабів застосування комп’ютерної техніки та інших пристроїв, а також додаткових пристроїв у разі не уніфікованого сигналу між суб’єктами підприємництва, які передають відповідну інформацію, і тими, хто її приймає.