Технонаука: концептуальний лад

У статті проаналізовано концептуальний лад технонауки як міждисциплінарної сфери, що перебуває на стадії становлення і потребує визначення її місця в контексті сучасної наукової культури, діяльності вчених, впливу на соціальну сферу та споживачів її продуктів. У зв’язку з цим розглянуто особливості суб’єкта та об’єкта технонауки, онтокогнітивні та праксеологічні концепти технонауки, концепти її логіки та мови. Автор виходить із того, що аналіз концептуальних засад мислення є окресленням основ пізнавального процесу в його загальних категоріальних формах, що дає змогу зрозуміти сутність і автентичне значення досліджуваного феномена, охоплюючи як наявне, так і контекстуальне знання, та уможливлює розуміння функції об’єктів пізнання в культурі мислення. Використано методи категоріального аналізу, експлікації, концептуалізації понять і порівняння. Джерельна база дослідження охоплює праці, у яких технонауку розглянуто як знання, орієнтоване на практичне використання, осмислено соціокультурні наслідки її поширення, а також висвітлено проблеми концептуалізації, логічного та змістовного аналізу технонауки. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що концептуалізація як вираження загальної картини пізнання нового, дискусійного явища, такого як технонаука, доповнює феноменологічний опис, який переважає в сучасній літературі. Осмислення концептуального ладу технонауки є репрезентацією сутності процесів, явищ і подій на рівні теоретичних побудов, а не емпіричних узагальнень. Встановлено, що концептуальний лад технонауки характеризується гібридністю онтологічних, когнітивних і праксеологічних концептів, мережевою взаємодією та цілісністю категоріального універсуму наукового пізнання. Праксеологічна спрямованість технонауки вимагає звернення до ідей евпраксофії, які поєднують екзистенційні цінності, моральні принципи, раціональні методи, логіку та науку.