Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

Перебіг неоголошеного російсько-українського військового конфлікту: мілітарні, дипломатичні та геополітичні чинники

View through CrossRef
У дослідженні аналізуються передумови, перебіг й сучасні суспільно-політичні наслідки агресії Російської Федерації проти України та української нації, які мають ознаки не лише прямого й прихованого, але й міждержавного конфлікту і навіть, цивілізаційного протистояння. У статті застосовано порівняльно-історичний, історико-типологічний, ретроспективний та інші методи. Доведено що, євроатлантичній спільноті треба не задовольнятися меморандумами про мир і порозуміння з РФ, а розпочати активно реагувати на російсько-українську війну. Для цього їм потрібно, принаймні: 1) змінити напрямок політики щодо порушників міжнародних домовленостей та не потурати агресору, а швидко його карати; 2) реформувати НАТО у контексті сучасних геополітичних і геостратегічних викликів та особливостей гібридного протистояння; 3) посилити інформаційну безпеку та успішно протидіяти тотальній фейковій пропаганді й кібератакам з боку РФ; 4) блискавично реагувати на порушення кордонів як членів НАТО, так і країн ЄС й асоційованих з ними держав (таких, як Україна), яких можна по праву віднести до європейської цивілізації. Проаналізувавши російську військову й інформаційну агресію супроти українців та сучасні суспільно-політичні наслідки війни на сході й півдні України у 2014–2019 рр., можна дійти висновку, що це не звичайне збройне протистояння за землі, природні ресурси, населення тощо, а цивілізаційний конфлікт. Зрештою, якщо його вчасно не зупинити, він може призвести до Третьої світової війни. Незважаючи на кількісну та якісну перевагу агресора, Україна зупинила збройне вторгнення нападників.
Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University
Title: Перебіг неоголошеного російсько-українського військового конфлікту: мілітарні, дипломатичні та геополітичні чинники
Description:
У дослідженні аналізуються передумови, перебіг й сучасні суспільно-політичні наслідки агресії Російської Федерації проти України та української нації, які мають ознаки не лише прямого й прихованого, але й міждержавного конфлікту і навіть, цивілізаційного протистояння.
У статті застосовано порівняльно-історичний, історико-типологічний, ретроспективний та інші методи.
Доведено що, євроатлантичній спільноті треба не задовольнятися меморандумами про мир і порозуміння з РФ, а розпочати активно реагувати на російсько-українську війну.
Для цього їм потрібно, принаймні: 1) змінити напрямок політики щодо порушників міжнародних домовленостей та не потурати агресору, а швидко його карати; 2) реформувати НАТО у контексті сучасних геополітичних і геостратегічних викликів та особливостей гібридного протистояння; 3) посилити інформаційну безпеку та успішно протидіяти тотальній фейковій пропаганді й кібератакам з боку РФ; 4) блискавично реагувати на порушення кордонів як членів НАТО, так і країн ЄС й асоційованих з ними держав (таких, як Україна), яких можна по праву віднести до європейської цивілізації.
Проаналізувавши російську військову й інформаційну агресію супроти українців та сучасні суспільно-політичні наслідки війни на сході й півдні України у 2014–2019 рр.
, можна дійти висновку, що це не звичайне збройне протистояння за землі, природні ресурси, населення тощо, а цивілізаційний конфлікт.
Зрештою, якщо його вчасно не зупинити, він може призвести до Третьої світової війни.
 Незважаючи на кількісну та якісну перевагу агресора, Україна зупинила збройне вторгнення нападників.

Related Results

Сценарії розвитку воєнного конфлікту російської федерації та України: воєнно-економічний аспект
Сценарії розвитку воєнного конфлікту російської федерації та України: воєнно-економічний аспект
Актуальність цієї статті полягає у тому, що в умовах війни, яка триває, важливо розуміти, як різні види ресурсів – фінансові, матеріальні та людські – впливають на розвиток російсь...
Військовий резерв людських ресурсів: світові практики та український контекст
Військовий резерв людських ресурсів: світові практики та український контекст
Мета роботи: аналіз правового регулювання військового резерву людських ресурсів провідних держав світу, вивчення досвіду і можливостей його адаптації до потреб України в умовах суч...
УКРАЇНА НА ПРОСТОРАХ МИНУВШИНИ ТА В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
УКРАЇНА НА ПРОСТОРАХ МИНУВШИНИ ТА В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
У статті зроблено спробу з’ясувати суть російсько-української війни на просторах минувшини і сучасної російсько-української війни, спираючись на книгу «Перелом: війна Росії проти У...
МОТИВАЦІЙНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ В МЕЖАХ ПОЛІТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
МОТИВАЦІЙНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ В МЕЖАХ ПОЛІТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
У статті обґрунтовано мотиваційну детермінацію професійної самоефективності особистості в межах її політичної реалізації. Конкретизовано категоріально-понятійний зміст феномену сам...
ДИНАМІКА ПОШИРЕННЯ НАРАТИВІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
ДИНАМІКА ПОШИРЕННЯ НАРАТИВІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
У статті досліджено динаміку поширення наративів, пов’язаних із російсько-україн­ською війною. Враховано джерела, механізми трансляції та впливу на громадську думку. Проаналізовано...
ПОВІСТЬ «ЇМ ДЗВОНИ НЕ ДЗВОНИЛИ» ОЛЕКСИ ГАЙ-ГОЛОВКА: ІМАГОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
ПОВІСТЬ «ЇМ ДЗВОНИ НЕ ДЗВОНИЛИ» ОЛЕКСИ ГАЙ-ГОЛОВКА: ІМАГОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Статтю присвячено імагологічному дискурсу повісті українського діаспорного письменника Олекси Гай-Головка «Їм дзвони не дзвонили». Художня інтерпретація буття людини в тоталітарном...
Хроніки російсько-української війни. Погляд соціолога
Хроніки російсько-української війни. Погляд соціолога
Рано-вранці 24 лютого 2022 року росія розпочала свою широкомасштабну агресію проти України. І майже одразу розгорнулася співпраця соціологів України та Польщі, конкретно соціологів...
Значення генотипів вірусу гепатиту В у клінічній практиці
Значення генотипів вірусу гепатиту В у клінічній практиці
Інфекція, спричинена вірусом гепатиту В (HBV), як і раніше, залишається глобальною проблемою охорони здоров’я і характеризується високим рівнем захворюваності та смертності. У проц...

Back to Top