Члени медичних товариств України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – засновники української терапевтичної школи

У статті аналізується науково-практична діяльність членів природничих товариств України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. у терапевтичній галузі. На основі аналізу законодавчих документів, архівних матеріалів, медичної періодики висвітлено роль представників медичної еліти України у формуванні терапевтичної школи, яка виховала плеяду визначних вчених-терапевтів. У статті оприлюднені досягнення науковців-медиків (входили до складу медичних товариств), які принесли світову славу українській медицині.  У статті розкриваються найважливіші теоретичні та практичні аспекти терапевтичної науки, які закладалися вченими медичних осередків України. На багатому фактичному матеріалі показано становлення терапевтичної школи біля витоків якої стояли видатні вчені – С. П. Алфер’єв, В. П. Образцов, Ф. Г. Яновський, К. Г. Трітшель, В. Г. Лашкевичу, В. А. Франковський, А. М. Фінкельштейн, С. В. Лєвашов та багато інших. Висвітлено участь членів Київського та Харківського товариств у проведенні наукових досліджень, які сприяли розвитку терапевтичної галузі знань. У процесі дослідження було з’ясовано причини заснування окремих медичних товариств, які безпосередньо розвивали терапевтичну галузь і заповняли прогалини по деяким спеціалізаціям медицини. Саме ці осередки стали першими не лише в Україні, а й в усій Російській імперії. Також показано, як члени медичних осередків ознайомлювалися зі світовими досягненнями в терапевтичній галузі та застосовували їх у своїй практичній діяльності на батьківщині. У статті проаналізовано наукові доповіді та праці членів товариств із терапії.