Продуктивність молодняку свиней при використанні пробіотичних препаратів у складі гранульованих комбікормів

Мета. Дослідити продуктивність молодняку свиней при використанні пробіотичних препаратів у складі гранульованих комбікормів. Методи. Загальнонаукові: гіпотеза, експеримент, аналіз та синтез. Специфічні: морфорологічні, біохімічні та статистичні. Результати. Встановлено, що у віці 90 днів середньодобові прирости у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, були вищими, ніж у свиней контрольної групи на 27 г, (Р<0,05), у молодняку третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, були вищі на 42 г, різниця статистично вірогідна (Р><0,01). Середньодобові прирости у віці 120 днів були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, на 47 г, у свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, на 56 г у порівнянні з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна (Р><0,05, Р><0,01). У 150-денному віці середньодобові прирости у свиней другої дослідної групи були вищими на 76 г, у свиней третьої дослідної групи – на 115 г, порівняно з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна між контрольною і дослідними групами (Р><0,05, Р><0,01). За 90 днів основного періоду досліду середньодобові прирости були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ у кількості 400 г на тонну комбікорму, на 51 г, або на 9,7%, у молодняку свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ в кількості 400 г на тонну комбікорму, на 71 г, або на 13,6%. Різниця статистично вірогідна (Р><0,05, Р><0,01). Висновки. Отже, за основний період витрати енергетичних кормових одиниць на один кілограм приросту становили в першій контрольній групі 3,87 енергетичних кормових одиниць, в другій дослідній групі – 3,72 енергетичних кормових одиниць, або на 0,15 енергетичних кормових одиниць менше, в третій дослідній групі витрати становили 3,62 енергетичних кормових одиниць, або на 0,25 енергетичних кормових одиниць менше, ніж у контрольній групі.><0,05), у молодняку третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, були вищі на 42 г, різниця статистично вірогідна (Р<0,01). Середньодобові прирости у віці 120 днів були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, на 47 г, у свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, на 56 г у порівнянні з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна (Р<0,05, Р<0,01). У 150-денному віці середньодобові прирости у свиней другої дослідної групи були вищими на 76 г, у свиней третьої дослідної групи – на 115 г, порівняно з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна між контрольною і дослідними групами (Р<0,05, Р<0,01). За 90 днів основного періоду досліду середньодобові прирости були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ у кількості 400 г на тонну комбікорму, на 51 г, або на 9,7%, у молодняку свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ в кількості 400 г на тонну комбікорму, на 71 г, або на 13,6%. Різниця статистично вірогідна (Р<0,05, Р<0,01). Висновки. Отже, за основний період витрати енергетичних кормових одиниць на один кілограм приросту становили в першій контрольній групі 3,87 енергетичних кормових одиниць, в другій дослідній групі – 3,72 енергетичних кормових одиниць, або на 0,15 енергетичних кормових одиниць менше, в третій дослідній групі витрати становили 3,62 енергетичних кормових одиниць, або на 0,25 енергетичних кормових одиниць менше, ніж у контрольній групі.