СУБ’ЄКТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНИХ АГЕНТІВ У ЦИФРОВІЗОВАНОМУ ІНСТИТУЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Вступ. Сучасний соціально-економічний розвиток відбувається в умовах інтенсивної цифровізації, що супроводжується зростанням невизначеності, посиленої кризовими явищами та війною. Технології, алгоритми та платформи формують нові інституційні рамки економічної діяльності, водночас трансформуючи способи прийняття рішень економічними агентами. У таких умовах класичні підходи з фокусом на раціональності або інституційних стимулах, недостатньо пояснюють реальну поведінку агентів. Мета. Метою статті є концептуалізація суб’єктності економічних агентів у цифровізованому інституційному середовищі високої невизначеності з позицій людиноцентрованого підходу та обґрунтування типології агентів цифровізованого соціуму. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано концептуальний міждисциплінарний підхід, що поєднує соціологічні теорії взаємодії структур і агентів, психологічні теорії суб’єктності та інституціональну економіку. Використано такі методи: теоретичне узагальнення та групування (для вивчення суб’єктності економічних агентів як характеристики, що формується на перетині інституційних умов, цифрової медіації та психологічних чинників); теоретична інтеграція, концептуальне моделювання та типологічний аналіз (для побудови типології економічних агентів цифровізованого соціуму); логічне узагальнення результатів. Теоретична база поєднує підхід до інноваційних екосистем як складних соціотехнічних систем (Helix-моделі та теорія систем); концепції VUCA/BANI світу для аналізу середовища високої невизначеності; та людиноцентричний підхід (типологію індивідуальної адаптації до цифровізації). Результати. Обґрунтовано положення про суб’єктність економічних агентів як динамічну характеристику, що формується на перетині інституційних умов, цифрової медіації та психологічних чинників. Запропоновано типологію економічних агентів цифровізованого соціуму, яка включає індивідів, фірми, цифрові платформи та гібридні агентні утворення (людина плюс алгоритм). Проаналізовано сучасний економічний ландшафт України у контексті запропонованої типології. За результатами експерименту розроблено авторську схему “Суб’єктність індивідуальних типів адаптації до цифровізації”, яка визначає індивідуальний рівень суб'єктності та тип свободи людини як значного учасника в структурі економічних суб’єктів. Перспективи. Результати дослідження можуть бути використані для подальших теоретичних і прикладних досліджень суб’єктності економічних агентів, а також для розробки людиноцентрованих цифрових політик і інституційних рішень в умовах високої невизначеності.