ЕВОЛЮЦІЯ ДОМІНУЮЧИХ ПАРАДИГМ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Вступ. Сучасна трансформація глобальної економічної системи супроводжується посиленням геоекономічної конкуренції, структурними зрушеннями у міжнародному поділі праці та переглядом принципів функціонування міжнародної торговельної системи. У наукових дослідженнях міжнародна торговельна політика трактується як динамічна категорія, що змінюється під впливом еволюції світової економіки, балансу інтересів держав і трансформації інституційного середовища. Протягом історичного розвитку відбувалася послідовна зміна домінуючих парадигм регулювання міжнародної торгівлі — від меркантилістської моделі жорсткого державного втручання до класичного лібералізму, подальшої інституціоналізації у межах багатосторонньої системи та сучасних проявів неопротекціонізму. Зростання асиметрій у доступі до ринків, активізація торговельних суперечок та інтеграція торговельної політики з безпековими й технологічними стратегіями держав зумовлюють потребу у комплексному переосмисленні еволюції домінуючих парадигм міжнародної торговельної політики. У цьому зв’язку актуальним є дослідження закономірностей трансформації інструментарію торговельного регулювання та зміни функціональної ролі держави в умовах геоекономічної фрагментації глобальної економіки. Мета. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування еволюції домінуючих парадигм міжнародної торговельної політики шляхом систематизації наукових підходів до їх формування та зміни, визначення закономірностей трансформації ролі держави й інструментарію торговельного регулювання, а також виявлення особливостей сучасної парадигми в умовах геоекономічної фрагментації світового господарства, що дозволяє комплексно осмислити тенденції розвитку міжнародної торговельної системи. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячені теорії міжнародної торгівлі, еволюції торговельної політики, проблематиці протекціонізму та неопротекціонізму; 2) наукові дослідження, у яких висвітлюються інституційні, геоекономічні та парадигмальні підходи до аналізу трансформації міжнародної торговельної системи; 3) аналітичні матеріали щодо функціонування багатосторонньої торговельної системи та сучасних тенденцій розвитку світового господарства. В процесі здійснення дослідження було використано наступні наукові методи: історико-логічного аналізу (для виокремлення етапів еволюції домінуючих парадигм міжнародної торговельної політики та визначення послідовності їх зміни); теоретичного узагальнення та групування (для систематизації характеристик основних парадигм регулювання міжнародної торгівлі); аналізу та синтезу (для дослідження трансформації ролі держави та інструментарію торговельного регулювання); порівняльного аналізу (для зіставлення класичних і сучасних підходів до міжнародної торговельної політики); логічного узагальнення результатів (для формулювання висновків дослідження). Результати. У науковій статті здійснено систематизацію домінуючих парадигм міжнародної торговельної політики та визначено їх ключові характеристики з урахуванням зміни цілей, інструментарію та ролі держави у регулюванні міжнародної торгівлі. Виокремлено основні етапи розвитку — від меркантилістської моделі до класичного лібералізму, інституційної координації та сучасних форм неопротекціонізму — із встановленням логіки їх послідовної трансформації. Обґрунтовано, що зміна парадигм має нелінійний, спіралеподібний характер, який проявляється у періодичному відтворенні протекціоністських елементів на якісно новому рівні регулювання. Доведено, що сучасний етап характеризується інтеграцією торговельної політики з безпековими, технологічними та промисловими стратегіями держав, що зумовлює посилення геоекономічної фрагментації та формування асиметричних моделей міжнародної взаємодії. Отримані результати дозволяють поглибити розуміння закономірностей еволюції міжнародної торговельної політики, визначити особливості сучасної парадигми регулювання та сформувати теоретичне підґрунтя для подальших досліджень трансформацій глобальної торговельної системи. Перспективи. У подальших наукових дослідженнях доцільно зосередити увагу на поглибленому аналізі механізмів трансформації сучасної міжнародної торговельної політики в умовах геоекономічної фрагментації, зокрема щодо оцінювання впливу неопротекціоністських інструментів на структуру глобальних ланцюгів створення вартості та конкурентоспроможність національних економік. Це сприятиме формуванню науково обґрунтованих підходів до адаптації торговельної політики держав до умов посилення глобальної економічної нестабільності.