СВІТОГЛЯДНІ НАСТАНОВИ АНАТОЛІЯ КОЛОДНОГО ЯК ФУНДАТОРА УКРАЇНСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО РЕЛІГІЄЗНАВСТВА (ЧАСТИНА 1. РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД)

У статті осмислюється, яким чином світоглядні орієнтації фундатора українського академічного релігієзнавства професора Анатолія Колодного вплинули на методологічні настанови релігієзнавчої галузі. З’ясовано, що світогляд Заслуженого діяча наук України Анатолія Колодного формувався у радянський період. Тож тотально пануючий ідеологічно-світоглядний контекст не міг не відобразитись у його свідомості. Однак засвоєна як базова для життєвого кредо настанова атеїзму трансформується у притаманний українській інтелектуально-духовній еліті вільнодумчий антропоцентризм. Водночас свідомість щирого українця спирається на властивий український націоналізм. Тож саме атеїзм (у пафосі гуманістично-практичного вільнодумства) і націоналізм (у гідності визнання своєї належності до українського ціннісно-смислового універсуму та дієва/діяльна відповідальність за його артикуляцію) вплинули як на світоглядну позицію особистості громадянина, філософа та релігієзнавця Анатолія Колодного, так і задали специфічний регістр пізнавального зосередження цілої галузі, провідним методологом, історіографом й головним архітектором якої він є.