Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

ОПЕРНИЙ МЕЛОС ЯК ПРЕДМЕТ ЕМОЦІОНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ: ОПЕРОЗНАВСТВО У ДІАЛОЗІ З ТЕОРІЄЮ ЕМОЦІЙ

View through CrossRef
Мета дослідження – виявити емоційно-когнітивні засади оперного мелосу та його художньо-метафорологічне призначення в музичній творчості та психологічній мотивації людини. Методологія роботи виходить з розвитку естетико-психологічного підходу та компаративного інтердисциплінарного категоріального аналізу, передбачає розширення поняттєвих структур оперознавства за основ поглиблення семіологічного підходу до музично-виразового тезаурусу опери. Пріоритетним постає емоціонологічний підхід, що набуває значення загальногуманітарного та загальномистецтвознавчого. Наукова новизна даної статті зумовлюється узгодженням провідних положень загальної теорії емоцій та концепцією вищих художньо-естетичних емоцій, зокрема тих, що втілюються музичним шляхом. Доводиться особливе метафоричне призначення оперного мелосу як форми художнього перетворення емоційних патернів, створення сталих базових естетичних емоційно-когнітивних станів та емоційних інтеракцій. Пропонується розвиток емоціонологічного напряму в оперознавстві, визначення специфічних цілей та чинників впливу оперної емоціонології. Висновки. Оперна творчість у єдності її головних художніх складових здатна поставати універсальною моделлю перебудови емоційно-когнітивних станів та емоційних мотивацій людини – шляхом надання їм нової художньої форми, що містить потужний катартичний естетичний потенціал. Виходячи з деяких основних положень загальної теорії емоцій, можна стверджувати, що оперний жанр розвиває власну емоціонологічну систему, головним інгредієнтом якої постає музичний мелос; оперна творчість в процесі її історично-стильового розвитку породжує особливі мелодичні форми як художні концептуальні метафори базових емоцій, афективно-експресивних станів та модусів переживання людини. Пріоритет музичного мелосу в оперній композиції, музично-мелосне розгортання оперного образу у часі та просторі оперної дії, оперних подій сприяє визначенню специфіки оперного образу як втіленого особистісного переживання.
Odessa National A.V. Nezhdanova Academy of Music
Title: ОПЕРНИЙ МЕЛОС ЯК ПРЕДМЕТ ЕМОЦІОНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ: ОПЕРОЗНАВСТВО У ДІАЛОЗІ З ТЕОРІЄЮ ЕМОЦІЙ
Description:
Мета дослідження – виявити емоційно-когнітивні засади оперного мелосу та його художньо-метафорологічне призначення в музичній творчості та психологічній мотивації людини.
Методологія роботи виходить з розвитку естетико-психологічного підходу та компаративного інтердисциплінарного категоріального аналізу, передбачає розширення поняттєвих структур оперознавства за основ поглиблення семіологічного підходу до музично-виразового тезаурусу опери.
Пріоритетним постає емоціонологічний підхід, що набуває значення загальногуманітарного та загальномистецтвознавчого.
Наукова новизна даної статті зумовлюється узгодженням провідних положень загальної теорії емоцій та концепцією вищих художньо-естетичних емоцій, зокрема тих, що втілюються музичним шляхом.
Доводиться особливе метафоричне призначення оперного мелосу як форми художнього перетворення емоційних патернів, створення сталих базових естетичних емоційно-когнітивних станів та емоційних інтеракцій.
Пропонується розвиток емоціонологічного напряму в оперознавстві, визначення специфічних цілей та чинників впливу оперної емоціонології.
Висновки.
Оперна творчість у єдності її головних художніх складових здатна поставати універсальною моделлю перебудови емоційно-когнітивних станів та емоційних мотивацій людини – шляхом надання їм нової художньої форми, що містить потужний катартичний естетичний потенціал.
Виходячи з деяких основних положень загальної теорії емоцій, можна стверджувати, що оперний жанр розвиває власну емоціонологічну систему, головним інгредієнтом якої постає музичний мелос; оперна творчість в процесі її історично-стильового розвитку породжує особливі мелодичні форми як художні концептуальні метафори базових емоцій, афективно-експресивних станів та модусів переживання людини.
Пріоритет музичного мелосу в оперній композиції, музично-мелосне розгортання оперного образу у часі та просторі оперної дії, оперних подій сприяє визначенню специфіки оперного образу як втіленого особистісного переживання.

Related Results

Психолінгвістичні механізми емоційної регуляції навчальної діяльності
Психолінгвістичні механізми емоційної регуляції навчальної діяльності
Мета дослідження спрямована на розкриття провідних психолінгвістичних механізмів, що характеризують взаємозв’язок мисленнєво-мовленнєвих та мотиваційно-почуттєвих проявів у процесі...
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
Мета дослідження – окреслити головні напрями розвитку та пріоритетні позиції праксеологічного вивчення камерно-вокальної творчості як сфери художньої практики (арт-практики). Метод...
Феномен фортепіанного мислення та актуальні способи його вивчення.
Феномен фортепіанного мислення та актуальні способи його вивчення.
Мета статті – виявити теоретичні засади вивчення фортепіанного мислення як форми та способу музичного мислення, тобто враховуючи загальні онтологічні та ціннісно-пізнавальні власти...
КАТЕГОРІЯ ВИКОНАВСЬКОГО МИСЛЕННЯ У СУЧАСНІЙ ФОРТЕПІАНОЛОГІЇ
КАТЕГОРІЯ ВИКОНАВСЬКОГО МИСЛЕННЯ У СУЧАСНІЙ ФОРТЕПІАНОЛОГІЇ
Мета даної статті – розкрити зв’язки між поняттям фортепіанології та процесом (категорією) музичного мислення, специфікувати дану категорію стосовно процесу фортепіанного виконання...
АКТУАЛЬНІ МУЗИКОЗНАВЧІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ФОРТЕПІАННОЇ СОНАТИ У СВІТЛІ ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
АКТУАЛЬНІ МУЗИКОЗНАВЧІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ФОРТЕПІАННОЇ СОНАТИ У СВІТЛІ ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
Метою дослідження є комплексне осмислення фортепіанної сонати як жанру, форми й драматургічного принципу в історико-естетичному та виконавському контекстах, з акцентом на її інтерп...
Метод поиска экстремальных наблюдений в задаче нечеткой регрессии
Метод поиска экстремальных наблюдений в задаче нечеткой регрессии
Изучение статистических данных на предмет выбросов является актуальной задачей современной математики. От надежности данных методов напрямую зависит качество последующей обработки ...
РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ЛЕВА ҐЕЦА (1915–1919)
РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ЛЕВА ҐЕЦА (1915–1919)
Уперше досліджено становлення та розвиток образотворчості Українських Січових Стрільців у рисунках Лева Ґеца (1896–1971 рр.) періоду Першої світової війни, в яких достовірно переда...
До питання про визначення поняття «люстрація»
До питання про визначення поняття «люстрація»
У статті досліджено поняття «люстрація» та його трансформації від найдавніших часів до сьогодення. Для теоретичного дослідження люстрації важливим є вивчення історії виникнення пон...

Back to Top