Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

З історії Київського музичного училища

View through CrossRef
Актуальність. У цьому першому україномовному дослідженні розглянуто становлення професійної музичної освіти в Україні, зокрема в Києві. Мета статті — розкрити обставини, за яких відбувалося створення Київського музичного училища, діяльність якого справила значний вплив на музичну культуру не лише міста, а й усього регіону. Завдання статті — реконструювати історичні події, пов’язані із заснуванням навчального закладу, з’ясувати роль окремих діячів, установ у цьому процесі, виявити соціокультурні чинники, які сприяли становленню професійної музичної освіти в Києві у другій половині XIX століття. Методологічну основу дослідження становлять методи порівняльний та історико-архівного аналізу. Соціальну і фахову інфраструктуру Києва визначав його статус як університетського міста. Серед учителів музики було кілька десятків музикантів, які викладали в усіх навчальних закладах. Музичну ауру Києва створювали, крім українських і російських музикантів, і представники різних національностей: чехи, угорці, італійці, німці. Спроби створити осередки музичної освіти за професійною спрямованістю здійснювали різні музичні організації — «Філармонічна академія» (1833), «Симфонічне товариство любителів музики і співу» (1848), «Філармонічне товариство» за участі артистів, співаків, куплетистів, учителів музики (наприкінці 1850-х). Утім, реальна нагода здійснити це випала лише після із створенням Російського музичного товариства (РМТ, 1859). Київ став першим містом, у якому 1863 року було відкрито відділення РМТ. Це радикально змінило музичний статус Києва, сприяло перетво- ренню його на впливовий музичний центр. Висновки. Визначено хронологію створення Київського музичного училища, починаючи з 1868 року, уточнено роль перших культурно-громадських діячів, з’ясовано вплив інтелектуального середовища міста.
R. Glier Kyiv Institute of Music
Title: З історії Київського музичного училища
Description:
Актуальність.
У цьому першому україномовному дослідженні розглянуто становлення професійної музичної освіти в Україні, зокрема в Києві.
Мета статті — розкрити обставини, за яких відбувалося створення Київського музичного училища, діяльність якого справила значний вплив на музичну культуру не лише міста, а й усього регіону.
Завдання статті — реконструювати історичні події, пов’язані із заснуванням навчального закладу, з’ясувати роль окремих діячів, установ у цьому процесі, виявити соціокультурні чинники, які сприяли становленню професійної музичної освіти в Києві у другій половині XIX століття.
Методологічну основу дослідження становлять методи порівняльний та історико-архівного аналізу.
Соціальну і фахову інфраструктуру Києва визначав його статус як університетського міста.
Серед учителів музики було кілька десятків музикантів, які викладали в усіх навчальних закладах.
Музичну ауру Києва створювали, крім українських і російських музикантів, і представники різних національностей: чехи, угорці, італійці, німці.
Спроби створити осередки музичної освіти за професійною спрямованістю здійснювали різні музичні організації — «Філармонічна академія» (1833), «Симфонічне товариство любителів музики і співу» (1848), «Філармонічне товариство» за участі артистів, співаків, куплетистів, учителів музики (наприкінці 1850-х).
Утім, реальна нагода здійснити це випала лише після із створенням Російського музичного товариства (РМТ, 1859).
Київ став першим містом, у якому 1863 року було відкрито відділення РМТ.
Це радикально змінило музичний статус Києва, сприяло перетво- ренню його на впливовий музичний центр.
Висновки.
Визначено хронологію створення Київського музичного училища, починаючи з 1868 року, уточнено роль перших культурно-громадських діячів, з’ясовано вплив інтелектуального середовища міста.

Related Results

КАТЕГОРІЯ ВИКОНАВСЬКОГО МИСЛЕННЯ У СУЧАСНІЙ ФОРТЕПІАНОЛОГІЇ
КАТЕГОРІЯ ВИКОНАВСЬКОГО МИСЛЕННЯ У СУЧАСНІЙ ФОРТЕПІАНОЛОГІЇ
Мета даної статті – розкрити зв’язки між поняттям фортепіанології та процесом (категорією) музичного мислення, специфікувати дану категорію стосовно процесу фортепіанного виконання...
НАРАТИВ І МУЗИЧНА ДРАМАТУРГІЯ: ПАРАМЕТРИ ВЗАЄМОДІЇ
НАРАТИВ І МУЗИЧНА ДРАМАТУРГІЯ: ПАРАМЕТРИ ВЗАЄМОДІЇ
Мета роботи – дослідити розвиток вітчизняних і зарубіжних концепцій музичної драматургії та музичного наративу задля виявлення параметрів їх взаємодії. Актуальність дослідження зум...
Феномен фортепіанного мислення та актуальні способи його вивчення.
Феномен фортепіанного мислення та актуальні способи його вивчення.
Мета статті – виявити теоретичні засади вивчення фортепіанного мислення як форми та способу музичного мислення, тобто враховуючи загальні онтологічні та ціннісно-пізнавальні власти...
ВОКАЛІЗ ЯК СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА МОДЕЛЬ КОМПОЗИТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ ОЛІВ’Є МЕССІАНА: ДО ПРОБЛЕМИ АВТОНОМІЇ ВОКАЛЬНОГО ЗВУКУ
ВОКАЛІЗ ЯК СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА МОДЕЛЬ КОМПОЗИТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ ОЛІВ’Є МЕССІАНА: ДО ПРОБЛЕМИ АВТОНОМІЇ ВОКАЛЬНОГО ЗВУКУ
Метою дослідження є виявлення специфіки вокалізу у творчості Олів’є Мессіан як особливої форми музичного мислення, в якій відбувається радикальне переосмислення природи вокального ...
DE NOBIS NON NOBIS: ПРЕСЛІВ’Я ДО «МОЄМУ КРИТИКОВІ» ОМЕЛЯНА ОГОНОВСЬКОГО
DE NOBIS NON NOBIS: ПРЕСЛІВ’Я ДО «МОЄМУ КРИТИКОВІ» ОМЕЛЯНА ОГОНОВСЬКОГО
Стаття є супровідною до переопублікації знакового тексту в історії українського літературознавства кінця ХІХ століття: «Моєму критикові. Відповідь А. Пипінові на його статтю “Особа...
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
Мета дослідження – окреслити головні напрями розвитку та пріоритетні позиції праксеологічного вивчення камерно-вокальної творчості як сфери художньої практики (арт-практики). Метод...
ВЕРБАЛЬНІ ЧИННИКИ ЖАНРОВОЇ ФОРМИ В КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ АБО ФЕНОМЕН КАМЕРНОГО «МУЗИЧНОГО СЛОВА»
ВЕРБАЛЬНІ ЧИННИКИ ЖАНРОВОЇ ФОРМИ В КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ АБО ФЕНОМЕН КАМЕРНОГО «МУЗИЧНОГО СЛОВА»
Мета дослідження – виявити системні жанрові чинники камерної вокальної музики як зумовлені особливим призначенням вербальної основи камерно-вокального твору. Дана мета передбачає в...
НАЦІОНАЛЬНИЙ ОБРАЗ ФОРТЕПІАНО
НАЦІОНАЛЬНИЙ ОБРАЗ ФОРТЕПІАНО
Прагнення сучасного музикознавства проникнути якомога глибше в суть процесів створення, виконання та сприйняття музичних творів, спричинило впровадження в науково-критичний обіг по...

Back to Top