Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВИХ М’ЯКОТКАНИННИХ УШКОДЖЕНЬ НА РАННІХ СТАДІЯХ КОКСАРТРОЗУ

View through CrossRef
Цікавим в науковому та практичному плані є проведення аналізу даних рентгенологічного обстеження хворих з метою визначення патогномонічних рентгенологічних ознакокомплексів, які визначали ушкодження внутрішньосуглобових структур кульшового суглоба та які були підтверджені артроскопічно.Мета дослідження – визначити патогномонічні рентгенологічні ознакокомплекси, які характеризують внут­рішньосуглобові м’якотканинні ушкодження кульшового суглоба (ВУМЕКС). Було проведено обстеження 105 хворих з коксартрозом I–II cтадії з визначенням патогномонічних рентгеноознакокомплексів, що характеризують ВУМЕКС, яким проводили артроскопічне оперативне втручання на базі травматологічного відділення Вінницької обласної лікарні  ім. М. І. Пирогова в період з 2006–2015 р.Матеріали і методи. Для оцінки поширеності рентгенологічних ознак у хворих з ВУМЕКС та початковими стадіями коксартрозу і їх поєднанням був проведений частотний аналіз.Результати. У обстежених хворих визначена низька частота поширеності рентгенологічних ознак, які характерні для ВУМЕКС при ранніх стадіях КА. До рентгенологічних ознак, що характерні для рincer-типу ФАК, з частотою ≥0,4 зустрічалися такі: ознака заднього краю (posterior wall sing) (0,47); кут Віберга менше 39° (0,45); зменшення величини індексу екструзії (0,40), ацетабулярний індекс менше 0 (0,42) та поєднання ознак: ознака заднього краю (posterior wall sing) + кут Віберга менше 39° (0,4). Серед рентгенологічних ознак, що характерні для cam-типу ФАК, з частотою ≥0,4 зустрічалися такі: деформація проксимального відділу стегнової кістки за типом руків’я пістолета (0,46); горизонтальне положення росткової зони (0,45); ШДК менше 125° (0,46), кут альфа більше 50° (0,48); індекс офсету менше 0,18 (0,40) та поєднання ознак: деформація проксимального відділу стегнової кістки за типом руків’я пістолета + кут альфа більше 50° (0,42). У той же час достовірними вважали дані, що складали ≥0,60.Висновок. Жодну з визначених рентгенологічних ознак (ознакокомплекс) не можна вважати достовірною в діагностиці ФАК у обстежених хворих, що доводить доволі низьку діагностичну цінність рентгенологічного обстеження даної категорії хворих.
Title: ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВИХ М’ЯКОТКАНИННИХ УШКОДЖЕНЬ НА РАННІХ СТАДІЯХ КОКСАРТРОЗУ
Description:
Цікавим в науковому та практичному плані є проведення аналізу даних рентгенологічного обстеження хворих з метою визначення патогномонічних рентгенологічних ознакокомплексів, які визначали ушкодження внутрішньосуглобових структур кульшового суглоба та які були підтверджені артроскопічно.
Мета дослідження – визначити патогномонічні рентгенологічні ознакокомплекси, які характеризують внут­рішньосуглобові м’якотканинні ушкодження кульшового суглоба (ВУМЕКС).
Було проведено обстеження 105 хворих з коксартрозом I–II cтадії з визначенням патогномонічних рентгеноознакокомплексів, що характеризують ВУМЕКС, яким проводили артроскопічне оперативне втручання на базі травматологічного відділення Вінницької обласної лікарні  ім.
М.
І.
Пирогова в період з 2006–2015 р.
Матеріали і методи.
Для оцінки поширеності рентгенологічних ознак у хворих з ВУМЕКС та початковими стадіями коксартрозу і їх поєднанням був проведений частотний аналіз.
Результати.
У обстежених хворих визначена низька частота поширеності рентгенологічних ознак, які характерні для ВУМЕКС при ранніх стадіях КА.
До рентгенологічних ознак, що характерні для рincer-типу ФАК, з частотою ≥0,4 зустрічалися такі: ознака заднього краю (posterior wall sing) (0,47); кут Віберга менше 39° (0,45); зменшення величини індексу екструзії (0,40), ацетабулярний індекс менше 0 (0,42) та поєднання ознак: ознака заднього краю (posterior wall sing) + кут Віберга менше 39° (0,4).
Серед рентгенологічних ознак, що характерні для cam-типу ФАК, з частотою ≥0,4 зустрічалися такі: деформація проксимального відділу стегнової кістки за типом руків’я пістолета (0,46); горизонтальне положення росткової зони (0,45); ШДК менше 125° (0,46), кут альфа більше 50° (0,48); індекс офсету менше 0,18 (0,40) та поєднання ознак: деформація проксимального відділу стегнової кістки за типом руків’я пістолета + кут альфа більше 50° (0,42).
У той же час достовірними вважали дані, що складали ≥0,60.
Висновок.
Жодну з визначених рентгенологічних ознак (ознакокомплекс) не можна вважати достовірною в діагностиці ФАК у обстежених хворих, що доводить доволі низьку діагностичну цінність рентгенологічного обстеження даної категорії хворих.

Related Results

Реабілітаційні заходи у хворих на ранніх стадіях коксартрозу після проведення артроскопії кульшового суглоба
Реабілітаційні заходи у хворих на ранніх стадіях коксартрозу після проведення артроскопії кульшового суглоба
Актуальність. Розробка програм реабілітації для хворих після оперативних втручань з використанням сучасних методів остеосинтезу — один із найважливіших напрямків розвитку сучасного...
ПІДХОДИ ЩОДО КОРЕКЦІЇ РАННІХ СТАДІЙ ПРОЕКТІВ НАУКОЄМНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ
ПІДХОДИ ЩОДО КОРЕКЦІЇ РАННІХ СТАДІЙ ПРОЕКТІВ НАУКОЄМНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ
Представлений аналіз підходів до формування цілей проекту на ранніх стадіях проектів наукоємного машинобудування.Показана можливість неефективності проекту внаслідок безальтернатив...
Мультимодальна покрокова тактика хірургічного лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом
Мультимодальна покрокова тактика хірургічного лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом
Мета. Оцінити ефективність розробленої тактики мультимодального покрокового хірургічного лікування гострого некротичного панкреатиту (ГНП). Матеріали і методи. Проаналізовано резу...
«ТЕРАПЕВТИЧНЕ ВІКНО» ПРИ МЕДИКАМЕНТОЗНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕНІТОУРИНАРНОГО МЕНОПАУЗАЛЬНОГО СИНДРОМУ В ЖІНОК
«ТЕРАПЕВТИЧНЕ ВІКНО» ПРИ МЕДИКАМЕНТОЗНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕНІТОУРИНАРНОГО МЕНОПАУЗАЛЬНОГО СИНДРОМУ В ЖІНОК
Мета дослідження – вивчити ефективність медикаментозного лікування генітоуринарного менопаузального синдрому в жінок залежно від тривалості його перебігу.Матеріали та методи. Було ...
Комбінований відеоендоскопічно-черезшкірний доступ у хірургічному лікуванні інфікованого гострого некротичного панкреатиту
Комбінований відеоендоскопічно-черезшкірний доступ у хірургічному лікуванні інфікованого гострого некротичного панкреатиту
Мета. Оцінити ефективність запропонованого комбінованого відеоендоскопічно-черезшкірного доступу в хірургічному лікуванні інфікованого гострого некротичного панкреатиту (ГНП). Мат...

Back to Top