Продуктивність і ефективність кормових сівозмін на чорноземах Лівобережного Лісостепу України

Мета. Розробити структуру високоефективних кормових сівозмін для виробництва фуражного зерна і зелених кормів для господарств різної форми власності. Методи. Методи польових і лабораторних досліджень у кормовиробництві, статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що вибір попередників та правильна організація сівозмін мають значний вплив на врожайність та прибутковість кормових культур. Наприклад, найвищі врожаї ячменю було досягнуто у трипільних сівозмінах після посіву пшениці озимої, де врожайність становила від 4,29 до 4,35 т/га. Дослідження вказує на високу продуктивність кукурудзи на силос, особливо після посіву трав і соняшника, яка зростала завдяки добривам на 22%. Встановлено, що найбільший вихід кормових одиниць (10,5 т/га) забезпечила трипільна сівозміна соя-кукурудза-кукурудза. Урожайність кукурудзи у сівозмінах становила в середньому 9,3-9,4 т/га. Оптимізація структури кормових сівозмін, включаючи однорічні трави та зернові культури, також призвела до збільшення урожайності. Насичення сівозмін кукурудзою та бобовими підвищило збір кормових одиниць до 8,5-10,1 т/га та білка до 0,73-0,77 т/га. Найвищу економічну ефективність показала сівозміна з 80% зернових, 30% кукурудзи і 30% пшениці (чистий прибуток 11539 грн/га, рентабельність 85%). Висновки. Оптимальна структура сівозмін: пшениця озима до 30%, горох 10-20%, кукурудза на зерно до 30%, соя 10%, соняшник 10-20%. Найкращі сівозміни містять 75-80% зернових, з них 30-50% кукурудзи на зерно (4,0-5,4 т/га зерна, 8,97-10,4 т/га к.од.). Для тваринницьких господарств рекомендовані 5-10-пільні сівозміни з 50-60% зернових, 20-30% кукурудзи, 10-20% трав. Найефективнішою для фермерських господарств є сівозміна соя-кукурудзакукурудза (10,9 т/га к.од.).