Вплив карбацетаму на когнітивні порушення при експериментальній черепно-мозковій травмі, можлива роль вазопресину

Актуальність. Когнітивні порушення при черепно-мозковій травмі (ЧМТ) є актуальною і не до кінця ви­вченою проблемою, оскільки ступінь пригнічення функціонування центральної нервової системи характеризує тяжкість ЧМТ і визначає її результат. Новий фармакологічний засіб карбацетам належить до анксіолітиків, ендогенних модуляторів ГАМК-бензодіазепінового рецепторного комплексу, похідних β-карболіну. Використання модуляторів ГАМКергічної системи за умов ЧМТ може бути перспективним напрямком корекції когнітивних порушень. Мета дослідження. Визначити вплив карбацетаму на когнітивні порушення при експериментальній черепно-мозковій травмі. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 45 білих безпородних щурах-самцях; ЧМТ відтворювали за методикою В.М. Єльського, С.В. Зябліцева (2005). Дослідні групи з ЧМТ становили по 15 тварин: 1-ша група — з уведенням карбацетаму (5 мг/кг маси), 2-га група — з уведенням актовегіну (16 мг/кг маси), група порівняння — з уведенням 1 мл фізіологічного розчину, внутрішньоочеревинно протягом 10 діб після травми. Когнітивні розлади досліджені за методиками: відкрите поле, нірковий рефлекс, восьмирукавний лабіринт через 1, 3, 7, 14 та 30 діб після травми. Результати. У групі порівняння протягом спостереження відзначено різке зменшення кількості пересічених квадратів і оглянутих отворів, що вказувало на повну відсутність мотивації, цікавості та когнітивних здібностей внаслідок ЧМТ. Різке збільшення латентного часу переходу щура до темної камери вказувало на дезорієнтованість тварин і неспроможність знайти нірку (когнітивні порушення). З усіх показників спонтанно відновлювався тільки нірковий рефлекс. Краща динаміка відновлення когнітивних функцій була відмічена у дослідній 1-й групі, де показники орієнтовно-рухової активності починали відновлюватися через тиждень. Через місяць отримано вірогідне (на 41,0 %) збільшення кількості вдалих заходів до рукавів щодо групи порівняння. Відновлення когнітивних процесів у щурів під впливом актовегіну починалося тільки через два тижня після ЧМТ. Через місяць показники орієнтовно-рухової активності у відкритому полі відновлювалися, але не повністю (кількість пересічених квадратів вірогідно збільшилася, але не досягала рівня до травми; p < 0,05). Кількість оглянутих отворів була вірогідно меншою на 23,3 % щодо дослідної 1-ї групи (p < 0,05), що вказувало на вірогідно менший ефект актовегіну щодо карбацетаму. Під впливом карбацетаму відбувалося відновлення секреції вазопресину, що спричиняє антистресорну дію та, нашу думку, обумовлює позитивний вплив препарату на когнітивні та мнестичні функції тварин із ЧМТ. Висновки. Отримані дані вказували на вірогідне відновлення когнітивних і мнестичних процесів у щурів під впливом карбацетаму протягом 30 діб спостереження, що могло бути опосередковано відновленням нейросекреції вазопресину.