Діагностика лейоміом стравоходу

Мета. Визначити ефективність діагностичних методів для виявлення лейоміоми стравоходу. Матеріали і методи. Ретроспективно оцінено дані 66 пацієнтів з морфологічно підтвердженою лейоміомою стравоходу. Пацієнтам проводили променеві дослідження: рентгенографію стравоходу з контрастом (n=48), комп’ютерну томографію органів грудної порожнини (КТ ОГП) (n=35), КТ ОГП з довенним підсиленням (n=10), магнітно-резонансну томографію (МРТ) ОГП з контрастним підсиленням (n=4), а також інструментальні: фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) (n=58), ендоскопічну ультрасонографію (ЕУС) (n=6) Результати. Чутливість рентгенографії, КТ ОГП, ФЕГДС як методів діагностики лейоміоми стравоходу низька: 31,25, 22,85 і 31% відповідно. Висновки. Кожен окремо метод променевої діагностики не має специфічних ознак для лейоміом стравоходу, проте використання в комплексі рентгенографії, КТ ОГП та ФЕГДС уможливлює більш точно встановити діагноз.