Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

Господарська діяльність населення укріпленого поселення Дикий Сад

View through CrossRef
Метою статті є визначення функціонального призначення археологічних матеріалів укріпленого поселення доби фінального бронзового віку Дикий Сад, встановлення основних сфер господарської діяльності, характерних рис побуту та напрямків зв’язків населення регіону Степового Побужжя наприкінці 2-го тис. до н.е. Науковою новизною є комплексне висвітлення конструктивних особливостей планування та речового комплексу укріпленого поселення Дикий Сад, стану розвитку тваринництва, землеробства, промислів, ремісничого виробництва та головних напрямків обміну населення регіону. Висновки. Встановлено, що укріплене поселення Дикий Сад функціонувало впродовж майже всього білозерського часу. Виходячи з палінологічних і літопедологічних даних, можна стверджувати, що людина 12-10 ст. до н.е. проживала в регіоні у сприятливих екоумовах. На момент її приходу на територію укріпленого поселення та на початку його існування клімат був м’якішим (перш за все, вологішим), ніж нині. Населення регіону зберігало риси скотарської та землеробської форми господарювання з досить розвиненим ремеслом (гончарство, деревообробка, ткацтво, металообробка, обробка каменю, кістки та рогу) та промислами (полювання, рибальство), але безумовно з явними рисами поступових змін, пов’язаних із загальною перебудовою господарських структур фінального бронзового віку напередодні переходу до кочового способу життя, який почав абсолютно панувати в степу епохи раннього заліза. Поступова переорієнтація господарства населення Дикого Саду підтверджується невеликою кількістю землеробських артефактів, а саме знайдених у культурному шарі укріпленого поселення зернотерок і розтирачів, невеликою кількістю серпів, обмеженим складом вирощуваних культурних рослин. Господарська діяльність мешканців регіону Степового Побужжя, в період загальної кризи бронзової цивілізації, орієнтувалася на розвиток тваринництва, різноманітних промислів і на підтримання економічних зв’язків поміж окремими регіонами ойкумени, намагаючись пристосуватися до неминучих змін.
Scientific Research Center Lukomorie
Title: Господарська діяльність населення укріпленого поселення Дикий Сад
Description:
Метою статті є визначення функціонального призначення археологічних матеріалів укріпленого поселення доби фінального бронзового віку Дикий Сад, встановлення основних сфер господарської діяльності, характерних рис побуту та напрямків зв’язків населення регіону Степового Побужжя наприкінці 2-го тис.
до н.
е.
Науковою новизною є комплексне висвітлення конструктивних особливостей планування та речового комплексу укріпленого поселення Дикий Сад, стану розвитку тваринництва, землеробства, промислів, ремісничого виробництва та головних напрямків обміну населення регіону.
Висновки.
Встановлено, що укріплене поселення Дикий Сад функціонувало впродовж майже всього білозерського часу.
Виходячи з палінологічних і літопедологічних даних, можна стверджувати, що людина 12-10 ст.
до н.
е.
проживала в регіоні у сприятливих екоумовах.
На момент її приходу на територію укріпленого поселення та на початку його існування клімат був м’якішим (перш за все, вологішим), ніж нині.
Населення регіону зберігало риси скотарської та землеробської форми господарювання з досить розвиненим ремеслом (гончарство, деревообробка, ткацтво, металообробка, обробка каменю, кістки та рогу) та промислами (полювання, рибальство), але безумовно з явними рисами поступових змін, пов’язаних із загальною перебудовою господарських структур фінального бронзового віку напередодні переходу до кочового способу життя, який почав абсолютно панувати в степу епохи раннього заліза.
Поступова переорієнтація господарства населення Дикого Саду підтверджується невеликою кількістю землеробських артефактів, а саме знайдених у культурному шарі укріпленого поселення зернотерок і розтирачів, невеликою кількістю серпів, обмеженим складом вирощуваних культурних рослин.
Господарська діяльність мешканців регіону Степового Побужжя, в період загальної кризи бронзової цивілізації, орієнтувалася на розвиток тваринництва, різноманітних промислів і на підтримання економічних зв’язків поміж окремими регіонами ойкумени, намагаючись пристосуватися до неминучих змін.

Related Results

Організація природно-господарських відносин у реконструктивному розвитку територій
Організація природно-господарських відносин у реконструктивному розвитку територій
Уперше сформовано універсальний комплекс принципових підходів до організації, раціоналізації та гармонізації природно-господарських відносин у реконструктивному розвитку територіал...
СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зро...
Независимые факторы сердечно-сосудистого риска: гипергомоцистеинемия и жесткость сосудов у больных с артериальной гипертензией
Независимые факторы сердечно-сосудистого риска: гипергомоцистеинемия и жесткость сосудов у больных с артериальной гипертензией
Актуальность. Определение факторов риска и проведение предварительной оценки общего сердечно-сосудистого риска (ССР) у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) — самая важная зад...
АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЄКТІВ І ПРОГРАМ БЕЗПЕКИ ТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ
АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЄКТІВ І ПРОГРАМ БЕЗПЕКИ ТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ
Вступ. У статті проведений аналіз наукової літератури, який дав змогу визначити, що безпека на транспорті здійснює вагомий вплив на економічний потенціал країни, стимулює розвиток ...
Зарнийський храм-фортеця
Зарнийський храм-фортеця
Стаття присвячена одному з ранньосередньовічних укріплень Азербайджану Зарнийському храму-фортеці. Укріплений храм, який розташований у північній частині провінції Камбісена Кавказ...
LANTERNS OF THE DEAD IN KRAKÓW. FROM THE SING OF “SUDDEN DEATH” TO A SYMBOL OF THE TOWN’S HISTORY
LANTERNS OF THE DEAD IN KRAKÓW. FROM THE SING OF “SUDDEN DEATH” TO A SYMBOL OF THE TOWN’S HISTORY
У статті охарактеризовано пам’ятки монументальної нагробної архітектури – ліхтарі померлих. Їх ідея виникла під час клюнійської реформи, а самі пам’ятки від першої половини ХІІ ст....
Світові моделі надання медичної стоматологічної допомоги
Світові моделі надання медичної стоматологічної допомоги
У статті поданий аналіз організаційних та фінансових моделей надання стоматологічної допомоги в країнах далекого зарубіжжя та СНД. Надаються параметри фінансування різних моделей с...
БРУЦЕЛЬОЗ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
БРУЦЕЛЬОЗ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Мета дослідження: на підставі даних сучасної літератури проаналізувати епідеміологічні особливо­сті бруцельозу, поширеність, захворюваність населення, клінічний перебіг, діагностик...

Back to Top