Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

КЛАРНЕТ В КАМЕРНО-АНСАМБЛЕВОМУ ЖАНРІ ХХ СТОЛІТТЯ

View through CrossRef
Мета роботи. У статті досліджуються роль та особливості використання кларнету в жанрі камерно-ансамблевої музики ХХ століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні естетико-культурологічного, історичного та музикознавчого методів з залученням виконавського підходу, у комплексі вони утворюють єдину методологічну основу. Наукова новизна роботи постає у виявленні специфіки кларнетової партії в ансамблевому цілому камерно-інструментальної музики. Висновки. В результаті суттєвого удосконалення кларнет поступово виявив пристосованість до найрізноманітніших музичних жанрів і складів завдяки широкому діапазону, теплому, м'якому тембру, виконавській амплітуді віртуозності та співучості, артикуляційно-динамічній гнучкості, різноманітності прийомів і способів звуковидобування, що надає і виконавцю, і композитору широкі виразні можливості. Відмінною рисою музики XX століття став підвищений інтерес до різнотембрового ансамблю, серед учасників якого все частіше знаходиться кларнет. Оновлення образного світу музики, її композиційно-драматургічна своєрідність, пошук балансу між учасниками ансамблю, що постійно оновлюються, розвиток техніки гри на кларнеті сприяють його актуалізації в камерно-ансамблевій музиці ХХ–ХХІ століть. Серед характерних властивостей кларнетової камерно-ансамблевої музики виділяються: принципова новизна в трактуванні тембрально-технологічних можливостей кларнета та розширення образної палітри творів; підвищений модус інструментальної віртуозності, що проявляється не тільки в пасажній та артикуляційно різноманітній техніці, регістрових перемиканнях, а й швидкій реакції на зміну метроритмічних параметрів, акцентуації, нюансування, агогіки. Оскільки характер інших партій ансамблевого цілого такий самий віртуозний (у вузькому і широкому сенсах), актуалізується значення якості ансамблевості (зокрема, quisi-імпровізаційної музики) у грі та у процесі створення інтерпретаційного задуму, поєднання принципів солювання та ансамблево-оркестрового мислення з розвиненим інтонаційно-ритмічним та логічним мисленням. 
Odessa National A.V. Nezhdanova Academy of Music
Title: КЛАРНЕТ В КАМЕРНО-АНСАМБЛЕВОМУ ЖАНРІ ХХ СТОЛІТТЯ
Description:
Мета роботи.
У статті досліджуються роль та особливості використання кларнету в жанрі камерно-ансамблевої музики ХХ століття.
Методологія дослідження полягає в застосуванні естетико-культурологічного, історичного та музикознавчого методів з залученням виконавського підходу, у комплексі вони утворюють єдину методологічну основу.
Наукова новизна роботи постає у виявленні специфіки кларнетової партії в ансамблевому цілому камерно-інструментальної музики.
Висновки.
В результаті суттєвого удосконалення кларнет поступово виявив пристосованість до найрізноманітніших музичних жанрів і складів завдяки широкому діапазону, теплому, м'якому тембру, виконавській амплітуді віртуозності та співучості, артикуляційно-динамічній гнучкості, різноманітності прийомів і способів звуковидобування, що надає і виконавцю, і композитору широкі виразні можливості.
Відмінною рисою музики XX століття став підвищений інтерес до різнотембрового ансамблю, серед учасників якого все частіше знаходиться кларнет.
Оновлення образного світу музики, її композиційно-драматургічна своєрідність, пошук балансу між учасниками ансамблю, що постійно оновлюються, розвиток техніки гри на кларнеті сприяють його актуалізації в камерно-ансамблевій музиці ХХ–ХХІ століть.
Серед характерних властивостей кларнетової камерно-ансамблевої музики виділяються: принципова новизна в трактуванні тембрально-технологічних можливостей кларнета та розширення образної палітри творів; підвищений модус інструментальної віртуозності, що проявляється не тільки в пасажній та артикуляційно різноманітній техніці, регістрових перемиканнях, а й швидкій реакції на зміну метроритмічних параметрів, акцентуації, нюансування, агогіки.
Оскільки характер інших партій ансамблевого цілого такий самий віртуозний (у вузькому і широкому сенсах), актуалізується значення якості ансамблевості (зокрема, quisi-імпровізаційної музики) у грі та у процесі створення інтерпретаційного задуму, поєднання принципів солювання та ансамблево-оркестрового мислення з розвиненим інтонаційно-ритмічним та логічним мисленням.
 .

Related Results

ВЕРБАЛЬНІ ЧИННИКИ ЖАНРОВОЇ ФОРМИ В КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ АБО ФЕНОМЕН КАМЕРНОГО «МУЗИЧНОГО СЛОВА»
ВЕРБАЛЬНІ ЧИННИКИ ЖАНРОВОЇ ФОРМИ В КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ АБО ФЕНОМЕН КАМЕРНОГО «МУЗИЧНОГО СЛОВА»
Мета дослідження – виявити системні жанрові чинники камерної вокальної музики як зумовлені особливим призначенням вербальної основи камерно-вокального твору. Дана мета передбачає в...
Проблема художнього синтезу у камерно-вокальних циклах Д. Шостаковича.
Проблема художнього синтезу у камерно-вокальних циклах Д. Шостаковича.
Мета статті полягає у визначенні головних чинників художнього синтезу у камерно-вокальній творчості Д. Шостаковича та виявленні характерних жанрових та стильових ознак при вивченні...
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
Мета дослідження – окреслити головні напрями розвитку та пріоритетні позиції праксеологічного вивчення камерно-вокальної творчості як сфери художньої практики (арт-практики). Метод...
СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
Мета роботи – розглянути стильові основи камерно-вокальної творчості Густава Малера як основи побудови цілісної виконавської концепції твору. Методологія дослідження базується на к...
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЧИННИКИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ОРКЕСТРАЛІЗАЦІЯ ПІСЕННОГО ЖАНРУ
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЧИННИКИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ОРКЕСТРАЛІЗАЦІЯ ПІСЕННОГО ЖАНРУ
Мета дослідження – визначити головні тенденції впливу інструментально-оркестрових чинників на шляхи розвитку та сучасний стан камерно-вокальної творчості. Методологія роботи передб...
ДУЕТИ ДЛЯ ЯНЦИНЯ ТА ФОРТЕПІАНО В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МУЗИЦІ: ТЕОРЕТИКО-ВИКОНАВСЬКИЙ ПОГЛЯД
ДУЕТИ ДЛЯ ЯНЦИНЯ ТА ФОРТЕПІАНО В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МУЗИЦІ: ТЕОРЕТИКО-ВИКОНАВСЬКИЙ ПОГЛЯД
У статті розглянуто особливості дуетів для янциня та фортепіано сучасних китайських композиторів Ван Се та Ван Даньхуна. Визначено, що камерно-інструментальна творчість є відносно ...
СТИЛЬОВІ ЗАСАДИ ЕВОЛЮЦІЇ ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ У XX – НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
СТИЛЬОВІ ЗАСАДИ ЕВОЛЮЦІЇ ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ У XX – НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
Мета дослідження: Виявити стильові основи розвитку китайського фортепіанного мистецтва ХХ – початку ХХІ століття, проаналізувати специфіку взаємодії національної музичної традиції ...
МЮЗИКЛ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
МЮЗИКЛ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
Мета роботи є висвітлення тенденцій розвитку американського і українського мюзиклу в музичній культурі ХХІ століття. Методологія дослідження спирається на мистецтвознавчий та аналі...

Back to Top