Javascript must be enabled to continue!
АКТУАЛЬНІ МУЗИКОЗНАВЧІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ФОРТЕПІАННОЇ СОНАТИ У СВІТЛІ ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
View through CrossRef
Метою дослідження є комплексне осмислення фортепіанної сонати як жанру, форми й драматургічного принципу в історико-естетичному та виконавському контекстах, з акцентом на її інтерпретацію як художнього феномена, що виявляється на перетині композиторського рішення та виконавської форми. Особлива увага приділяється аналізу еволюції поняття «сонатність» у сучасному музикознавстві, а також її реалізації в інтерпретаційній практиці як вияву діалогічної природи музичного мислення. Методологічною основою роботи є міждисциплінарний підхід, що поєднує історико-стильовий, функціонально-структурний, риторико-драматургічний та інтерпретаційно-аналітичний методи. Аналіз форми здійснюється з урахуванням її багаторівневої організації, функціонального навантаження та виконавської семантики. Наукова новизна полягає у розкритті сонатності як багатовимірної категорії, що виходить за межі традиційного жанрового розуміння і виявляється як принцип композиційного мислення, драматургічного розгортання та виконавської інтерпретації. Вперше у вітчизняному музикознавстві узагальнено інтерпретаційну парадигму сучасної теорії сонатної форми у світлі поняття виконавської форми, яка розглядається як особливий тип музичної семантики, що поєднує структурну жорсткість з інтонаційною свободою. Окреслено роль виконавця як співтворця художнього змісту, котрий формує індивідуалізовану драматургію твору в діалозі з композиторським текстом. Висновки. Жанрова форма сонати виступає яскравим прикладом того, як виконавська практика стає невід’ємною частиною художнього мислення композитора. Нові тенденції в осмисленні форми сонати відображають її психологічний потенціал, спрямований на зображення внутрішнього світу людини та її емоційних переживань. Естетичний спектр охоплює тут полярні регістри – від трагічного до ідилічного, від героїчного до споглядального, – проте в будь-якому випадку передбачає драматургічну напругу й емоційну активність. Виконавська реалізація сонатного циклу вимагає не лише глибокого розуміння його формальної структури й уважної роботи з нотним текстом, але й розвиненого особистісного переживання, необхідного для того, щоб сприйняти й втілити драматургію твору як емоційно-психологічну послідовність.
Title: АКТУАЛЬНІ МУЗИКОЗНАВЧІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ФОРТЕПІАННОЇ СОНАТИ У СВІТЛІ ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
Description:
Метою дослідження є комплексне осмислення фортепіанної сонати як жанру, форми й драматургічного принципу в історико-естетичному та виконавському контекстах, з акцентом на її інтерпретацію як художнього феномена, що виявляється на перетині композиторського рішення та виконавської форми.
Особлива увага приділяється аналізу еволюції поняття «сонатність» у сучасному музикознавстві, а також її реалізації в інтерпретаційній практиці як вияву діалогічної природи музичного мислення.
Методологічною основою роботи є міждисциплінарний підхід, що поєднує історико-стильовий, функціонально-структурний, риторико-драматургічний та інтерпретаційно-аналітичний методи.
Аналіз форми здійснюється з урахуванням її багаторівневої організації, функціонального навантаження та виконавської семантики.
Наукова новизна полягає у розкритті сонатності як багатовимірної категорії, що виходить за межі традиційного жанрового розуміння і виявляється як принцип композиційного мислення, драматургічного розгортання та виконавської інтерпретації.
Вперше у вітчизняному музикознавстві узагальнено інтерпретаційну парадигму сучасної теорії сонатної форми у світлі поняття виконавської форми, яка розглядається як особливий тип музичної семантики, що поєднує структурну жорсткість з інтонаційною свободою.
Окреслено роль виконавця як співтворця художнього змісту, котрий формує індивідуалізовану драматургію твору в діалозі з композиторським текстом.
Висновки.
Жанрова форма сонати виступає яскравим прикладом того, як виконавська практика стає невід’ємною частиною художнього мислення композитора.
Нові тенденції в осмисленні форми сонати відображають її психологічний потенціал, спрямований на зображення внутрішнього світу людини та її емоційних переживань.
Естетичний спектр охоплює тут полярні регістри – від трагічного до ідилічного, від героїчного до споглядального, – проте в будь-якому випадку передбачає драматургічну напругу й емоційну активність.
Виконавська реалізація сонатного циклу вимагає не лише глибокого розуміння його формальної структури й уважної роботи з нотним текстом, але й розвиненого особистісного переживання, необхідного для того, щоб сприйняти й втілити драматургію твору як емоційно-психологічну послідовність.
Related Results
Феномен фортепіанного мислення та актуальні способи його вивчення.
Феномен фортепіанного мислення та актуальні способи його вивчення.
Мета статті – виявити теоретичні засади вивчення фортепіанного мислення як форми та способу музичного мислення, тобто враховуючи загальні онтологічні та ціннісно-пізнавальні власти...
ТЕМБРОВО-АРТИКУЛЯЦІЙНА СПЕЦИФІКА ФОРТЕПІАННОГО ЗВУЧАННЯ ЯК СЕМАНТИЧНИЙ ЧИННИК ТА КРИТЕРІЙ СТИЛЬОВОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ФОРТЕПІАННОГО ТВОРУ
ТЕМБРОВО-АРТИКУЛЯЦІЙНА СПЕЦИФІКА ФОРТЕПІАННОГО ЗВУЧАННЯ ЯК СЕМАНТИЧНИЙ ЧИННИК ТА КРИТЕРІЙ СТИЛЬОВОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ФОРТЕПІАННОГО ТВОРУ
Мета дослідження – довести призначення темброво-артикуляційних виразових засобів фортепіанної музики як показників стильової приналежності. Дана мета передбачає виявлення деяких ти...
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОМПОЗИЦІЙ ДЛЯ АЛЬТА СОЛО ХХ СТОЛІТТЯ (на прикладі Сонати для альта соло Віллі Буркхарда)
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОМПОЗИЦІЙ ДЛЯ АЛЬТА СОЛО ХХ СТОЛІТТЯ (на прикладі Сонати для альта соло Віллі Буркхарда)
Мета статті – виявлення низки виконавських особливостей сучасних академічних творів для альта соло, написаних у ХХ столітті. Ціллю публікації є також популяризація репертуару для а...
КАТЕГОРІЯ ВИКОНАВСЬКОГО МИСЛЕННЯ У СУЧАСНІЙ ФОРТЕПІАНОЛОГІЇ
КАТЕГОРІЯ ВИКОНАВСЬКОГО МИСЛЕННЯ У СУЧАСНІЙ ФОРТЕПІАНОЛОГІЇ
Мета даної статті – розкрити зв’язки між поняттям фортепіанології та процесом (категорією) музичного мислення, специфікувати дану категорію стосовно процесу фортепіанного виконання...
ОСОБЛИВОСТІ КИТАЙСЬКОЇ ТРАДИЦІЙНОЇ МУЗИКИ
ОСОБЛИВОСТІ КИТАЙСЬКОЇ ТРАДИЦІЙНОЇ МУЗИКИ
Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що у творах сучасних композиторів Китаю використовуються структури, що мають певну спільність із розглянутими формами, що допомагає краще ...
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
Мета дослідження – окреслити головні напрями розвитку та пріоритетні позиції праксеологічного вивчення камерно-вокальної творчості як сфери художньої практики (арт-практики). Метод...
СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ
Мета роботи – розглянути стильові основи камерно-вокальної творчості Густава Малера як основи побудови цілісної виконавської концепції твору. Методологія дослідження базується на к...
Інтерпретативно-стильові підходи до фортепіанного мистецтва Ф. Шопена.
Інтерпретативно-стильові підходи до фортепіанного мистецтва Ф. Шопена.
Мета даної роботи – обгрунтувати шляхи вивчення фортепіанної музики Ф. Шопена як «мистецтва гри», що має широкі стильові витоки, тому передбачає особливі способи інтерпретації, син...


