Географічна інформаційна система в моніторингу орфанних та соціально значущих захворювань у дітей

Мета: покращити моніторинг орфанних та соціально значущих захворювань у дітей на основі використання географічної інформаційної системи (ГІС) і вивчити зв’язок між поширеністю дефіциту гормону росту (ДГР), муковісцидозу (МВ), гострого лімфобластного лейкозу (ГЛЛ), цукрового діабету 1-го типу (Т1ЦД) й еколого-геофізичними факторами навколишньої території. Матеріали та методи. Моніторинг випадків ДГР, МВ, ГЛЛ та Т1ЦД у дітей в Одеській області проводився з 2016 по 2020 роки. Ми зареєстрували дані 862 дітей, серед яких 92 мали ДГР, 54 — МВ, 88 — ГЛЛ і 628 — T1ЦД. У дослідженні використано клінічні та епідеміологічні методи, а також локальну ГІС. Для аналізу даних застосовували локальний медико-соціологічний шар ГІС і накладали його на еколого-геофізичний шар тієї ж ГІС. У дослідженні використано інформацію, отриману при проведенні Чорноморської геофізичної експедиції в Одеській області. Поширеність захворювань аналізували за χ2-тестом. Значення р < 0,05 вважалося статистично значущим. Результати. Під час перевірки «нульової гіпотези» щодо розподілу випадків ДГР, МВ, ГЛЛ та Т1ЦД у дітей за трьома фізико-географічними зонами Одеської області виявлено суттєві відмінності в поширеності захворювань на різних територіях. У лісостеповій зоні, зокрема в Ананьївському районі, виявлено найбільшу поширеність ДГР, водночас у Миколаївському районі степової зони переважав Т1ЦД. У Придністровській зоні у Біляївському районі найвищими були показники Т1ЦД, тоді як в Овідіопольському районі — показники МВ, а в Одесі — ГЛЛ. При дослідженні поширеності ДГР, МВ, ГЛЛ та Т1ЦД у дітей разом із картуванням геофізичних та екологічних аномалій в Одеській області виявлено істотну роль еколого-геофізичних факторів. Висновки. Використання методу ГІС при епідеміологічному дослідженні ДГР, МВ, ГЛЛ та Т1ЦД у дітей сприяє покращенню моніторингу орфанних та соціально значущих захворювань.