Бріофітна рослинність Полтавського міського парку

Мета. Метою даної роботи було дослідження бріофітної рослинності парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Полтавський міський парк», встановлення її особливостей та відображення у синтаксономічній схемі мохової рослинності Лісостепу України. Методи. Для отримання даних у процесі дослідження використовували загальноприйняті методи та методику опису бріоценозів з метою їхнього впорядкування за еколого-флористичною класифікацією на основі методу Браун-Бланке з нашими доповненнями (Gapon, 2013). Укладення синтаксономічної схеми мохової рослинності здійснювали на основі низки монографічних зведень (Dubyna et al., 2019; Mucina et al., 2016; Маrstaller, 2006) та власних напрацювань. Назви мохоподібних наведені за Продромусом мохоподібних України (Virchenko & Nyporko, 2022). Результати та обговорення. У результаті виконаних досліджень з’ясовано, що бріофітна рослинність Полтавського міського парку репрезентована 9 класами, 11 порядками, 15 союзами, 15 асоціаціями, 7 субасоціаціями та 14 безранговими угрупованнями. Особливістю її є збіднений видовий склад бріофітів у бріоценозах, перевага в епігейному моховому покриві безрангових угруповань, вегетативне розмноження мохів з низькою частотою трапляння видів зі спорогонами тощо. Це, найймовірніше пов’язано зі значним рекреаційним навантаженням на даний природно-заповідний об’єкт міста. Висновки.Бріофітна рослинність Полтавського міського парку є типовою для Лісостепу України, однак характеризується збідненим видовим складом мохоподібних у бріоценозах, перевагою вегетативного розмноження у бріофітів з низькою частотою трапляння мохів зі спорогонами й переважанням в епігейному моховому покриві безрангових угруповань. Подальші спостереження за моховою рослинністю цього природно-заповідного об’єкту дадуть змогу простежити за її розвитком та майбутніми змінами.