Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

ТЕМБРОВО-АРТИКУЛЯЦІЙНА СПЕЦИФІКА ФОРТЕПІАННОГО ЗВУЧАННЯ ЯК СЕМАНТИЧНИЙ ЧИННИК ТА КРИТЕРІЙ СТИЛЬОВОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ФОРТЕПІАННОГО ТВОРУ

View through CrossRef
Мета дослідження – довести призначення темброво-артикуляційних виразових засобів фортепіанної музики як показників стильової приналежності. Дана мета передбачає виявлення деяких типологічних показників фортепіанної стилістики, як такої, що завжди базується на тембрових властивостях інструменту та актуалізується артикуляційним шляхом; також необхідною складовою у вивченні фортепіанного мовлення видається музична темпоральність, яка, у виконавському представленні, унаочнюється у хроноартикуляційному процесі. Методологія дослідження визначається дискурсивним та категоріальним аналітичним підходом, виокремлює текстологічний виконавський метод як провідний та пов’язаний з жанрово-семантичним. Наукова новизна даної статті зумовлюється, по-перше, виокремленням та окремим вивченням, музикознавчою категорізацією темброво-артикуляційних засобів фортепіанного звучання, виявленням їх семантичного та стильового призначення, також можливостей їх авторського композиторського використання. По-друге, вперше вводяться до музикознавчого обігу аналітичні дані про фортепіанний стиль та сонатну творчість сучасного американського композитора Л. Орнштейна, розкривається оригінальність виконавської драматургії його Восьмої сонати. Висновки. Поняття про тембр та артикуляцію потребує звернення до явища фортепіанного тематизму, як узагальненого текстового утворення, що охоплює горизонтальні, вертикальні та поглиблено-об’ємні напрями розвитку композиції, тобто постає багатобічним, але у всіх вимірах пов’язаним з рухом – у часі та у просторі, також у смисловому полі. Різноманітні інтонаційні якості, що виникають всередині тематизму, формуються засобами артикуляції, яка постає, таким чином, як свого роду інструмент використання тембрових можливостей – ресурсів – фортепіано. Підтвердженням даних якостей фортепіанної фоно- та семіосфери, як здатності породжувати власну фортепіанну семантику, знаходимо у творчості Л. Орнштейна, зокрема у циклі його Восьмої фортепіанної сонати.
Odessa National A.V. Nezhdanova Academy of Music
Title: ТЕМБРОВО-АРТИКУЛЯЦІЙНА СПЕЦИФІКА ФОРТЕПІАННОГО ЗВУЧАННЯ ЯК СЕМАНТИЧНИЙ ЧИННИК ТА КРИТЕРІЙ СТИЛЬОВОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ФОРТЕПІАННОГО ТВОРУ
Description:
Мета дослідження – довести призначення темброво-артикуляційних виразових засобів фортепіанної музики як показників стильової приналежності.
Дана мета передбачає виявлення деяких типологічних показників фортепіанної стилістики, як такої, що завжди базується на тембрових властивостях інструменту та актуалізується артикуляційним шляхом; також необхідною складовою у вивченні фортепіанного мовлення видається музична темпоральність, яка, у виконавському представленні, унаочнюється у хроноартикуляційному процесі.
Методологія дослідження визначається дискурсивним та категоріальним аналітичним підходом, виокремлює текстологічний виконавський метод як провідний та пов’язаний з жанрово-семантичним.
Наукова новизна даної статті зумовлюється, по-перше, виокремленням та окремим вивченням, музикознавчою категорізацією темброво-артикуляційних засобів фортепіанного звучання, виявленням їх семантичного та стильового призначення, також можливостей їх авторського композиторського використання.
По-друге, вперше вводяться до музикознавчого обігу аналітичні дані про фортепіанний стиль та сонатну творчість сучасного американського композитора Л.
Орнштейна, розкривається оригінальність виконавської драматургії його Восьмої сонати.
Висновки.
Поняття про тембр та артикуляцію потребує звернення до явища фортепіанного тематизму, як узагальненого текстового утворення, що охоплює горизонтальні, вертикальні та поглиблено-об’ємні напрями розвитку композиції, тобто постає багатобічним, але у всіх вимірах пов’язаним з рухом – у часі та у просторі, також у смисловому полі.
Різноманітні інтонаційні якості, що виникають всередині тематизму, формуються засобами артикуляції, яка постає, таким чином, як свого роду інструмент використання тембрових можливостей – ресурсів – фортепіано.
Підтвердженням даних якостей фортепіанної фоно- та семіосфери, як здатності породжувати власну фортепіанну семантику, знаходимо у творчості Л.
Орнштейна, зокрема у циклі його Восьмої фортепіанної сонати.

Related Results

Феномен фортепіанного мислення та актуальні способи його вивчення.
Феномен фортепіанного мислення та актуальні способи його вивчення.
Мета статті – виявити теоретичні засади вивчення фортепіанного мислення як форми та способу музичного мислення, тобто враховуючи загальні онтологічні та ціннісно-пізнавальні власти...
КАТЕГОРІЯ ВИКОНАВСЬКОГО МИСЛЕННЯ У СУЧАСНІЙ ФОРТЕПІАНОЛОГІЇ
КАТЕГОРІЯ ВИКОНАВСЬКОГО МИСЛЕННЯ У СУЧАСНІЙ ФОРТЕПІАНОЛОГІЇ
Мета даної статті – розкрити зв’язки між поняттям фортепіанології та процесом (категорією) музичного мислення, специфікувати дану категорію стосовно процесу фортепіанного виконання...
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЯК ЧИННИК ЖАНРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ СОЛЬНИХ ТВОРІВ ДЛЯ АЛЬТА (на прикладі композицій Ж. Колодуб та Н. Боєвої)
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЯК ЧИННИК ЖАНРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ СОЛЬНИХ ТВОРІВ ДЛЯ АЛЬТА (на прикладі композицій Ж. Колодуб та Н. Боєвої)
Мета статті – дослідження найбільш характерних інтерпретаційних репрезентант, що впливають на виявлення жанрових рис творів сучасної репертуарної палітри музики для альта, на прикл...
СПЕЦИФІКА СВІНГОВОЇ МАНЕРИ СПІВАКА-КРУНЕРА
СПЕЦИФІКА СВІНГОВОЇ МАНЕРИ СПІВАКА-КРУНЕРА
Стаття присвячена вивченню ритмоінтонаційної сторони свінгу у виконавській манері співаків-крунерів. В історичному контексті розвитку джазової музики, зокрема епохи свінгу, визначе...
СТИЛЬОВІ ЗАСАДИ ЕВОЛЮЦІЇ ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ У XX – НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
СТИЛЬОВІ ЗАСАДИ ЕВОЛЮЦІЇ ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ У XX – НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
Мета дослідження: Виявити стильові основи розвитку китайського фортепіанного мистецтва ХХ – початку ХХІ століття, проаналізувати специфіку взаємодії національної музичної традиції ...
Проблема художнього синтезу у камерно-вокальних циклах Д. Шостаковича.
Проблема художнього синтезу у камерно-вокальних циклах Д. Шостаковича.
Мета статті полягає у визначенні головних чинників художнього синтезу у камерно-вокальній творчості Д. Шостаковича та виявленні характерних жанрових та стильових ознак при вивченні...
САКСОФОН У МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ КИТАЮ
САКСОФОН У МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ КИТАЮ
Мета роботи. У статті досліджуються історія та специфіка розвитку мистецтва гри на саксофоні в Китаї. Методологія дослідження представляє застосування естетико-культурологічного, і...
Вокальне інтонування як чинник семантичної типології оперної творчості
Вокальне інтонування як чинник семантичної типології оперної творчості
У статті пропонується семантичний підхід до вокально-інтонаційного змісту опери, водночас доводиться актуальність типологічної характеристики жанрової форми опери з боку семантични...

Back to Top