The Influence of Ancient Greek Culture on Macedonian Literature of the 19th Century

The Influence of Ancient Greek Culture on Macedonian Literature of the 19th CenturyIn Macedonia under the Ottoman rule during the nineteenth century, the Macedonian people-the nation is subject to political pressure and the cultural influence of Turkey and other countries. Under the influence of propaganda leading by Athens and education politics in the area of contemporary Republic of Macedonia, some Macedonian militant intellectuals embraced, at the same time, were influenced by romanticism and the Old-Greek culture, which strongly affect their literary works. In this context, two authors are viewed as the most significant-Jordan Hadji Murad Konstantinov Džinot and Grigor Prlichev. Džinot is the author of dramatized dialogue inspired by the classic Greek mythology, at the school, where he is a teacher. On the pages of the press he announces the publication of its ancient-themed dramas, however, for unknown reasons, none of them does not appear in print. Prlichev well knew the Old-Greek and is an admirer of the works of Homer. Influenced by the poetry of Homer writes in an epic poem in the archaized Greek. Wpływ starogreckiej kultury na literaturę macedońską w XIX wiekuW ramach imperium osmańskiego, którego częścią jest Macedonia w ciągu XIX wieku, macedoński lud-naród podlega politycznej presji i wpływom kulturowym ze strony Turcji i innych państw. Pod wpływem propagandy, którą prowadzą Ateny i która wyraża się m.in. w zakładaniu swoich szkół w Macedonii, niektórzy macedońscy intelektualiści, ogarnięci w tym samym czasie wpływami romantyzmu poznają kulturę starogrecką, co silnie wpłynie na ich twórczość literacką. W tym kontekście wybijają się dwie najbardziej znaczące postaci – Jordan Hadži Konstantinov-Džinot i Grigor Prličev. Džinot jest autorem dramatyzowanych dialogów inspirowanych klasyczną, starogrecką mitologią, wystawianych w szkole, w której sam jest nauczycielem. Na łamach prasy zapowiada publikację swoich dramatów o tematyce antycznej, jednak z niewiadomych przyczyn żaden z nich nie pojawia się w druku. Prličev dobrze zna starogrecki i jest znawcą twórczości Homera. Pod wpływem poezji Homera pisze w archaizowanym języku greckim poemat epicki zatytułowany ‛Ο 'Aρματωλός (w macedońskim przekładzie Сердарот albo Мартолозот), który przynosi mu zwycięstwo w konkursie poetyckim w Atenach w 1860 roku. Jego drugie dzieło epickie zatytułowane Σκενδέρμπεης jest napisane także w duchu poezji Homera, głównie jeśli chodzi o styl (epitety i porównania) i kompozycję (opracowanie typowych dla eposu motywów tematycznych). Obydwaj są także tłumaczami, Džinot zapowiada w prasie przekład Antygony Sofoklesa, o losach przekładu nic nam nie wiadomo, a Prličev dokonuje poetyckiego przekładu Iliady Homera na wymyślony przez siebie język, który jest w istocie mieszanką języków słowiańskich, a sam autor nazywa go "ogólnosłowiańskim". Влијанието на старогрчката култура врз македонската литература во XIX–иот векВо рамките на Турската Империја од која Македонија е дел во текот на 19-иот, македонскиот народ е изложен на политичка пресија и културното влијание и на Турција и на некои соседни држави. Под влијание на пропагандата на владата во Атина која отвора свои школи во Македонија, а во исто време и зафатени од бранот на романтизам, некои македонски интелектуалци се запознаваат со старогрчката култура што ќе остави силен печат врз нивното литературно творештво. Во тој поглед се издвојуваат две најзначајни имиња – Јордан Хаџи Константинов Џинот и Григор Прличев.Џинот се јавува со драмски дијалози инспирирани од класичната старогрчка митологија кои се изведуваат на приредбите во школите во кои тој е учител, а во печатот најавува објавување на свои драми со античка тематика кои, од непознати причини, не се појавиле.Прличев е добро образован во старогрчкиот јазик и особено добар познавач  на Хомер. Под влијание на хомерската поезија, тој пишува на еден архаизиран грчки јазик епска поема под наслов ‛Ο ’Aρματωλός (во македонски превод Серадот или Мартолозот) и со неа победува на поетскиот конкурс во Атина 1860 година.Второто негово епско дело под наслов Σκενδέρμπεης исто така е напишано во духот на хомерската поезија и тоа се гледа главно во областа на стилот (епитети и споредби) и во композицијата (обработка на типични епски теми). На преведувачки план, Џинот најавува во печатот превод на трагедијата Антигона од Софокле, дело чија судбина исто така не ни е позната, а Прличев пишува препев на Хомеровата Илијада на еден посебен јазик кој претставува смеса од словенските јазици, а самиот автор го нарекува „општословенски“.